До Копичинської колонії № 112, де відбуває покарання близько 1000 засуджених за тяжкі злочини чоловіків,Мандрівний Docudays UA цього року прийшов вперше

Спочатку засуджені були в похмуро-скептичному настрої. Однак проглянули кілька сюжетів з українського альманаху «Поза Євро» і... попросили показати ще щось. Зупинилися на «Краю електросміття» австралійського режисера Девіда Феделя. Передивилися, обмінялися думками, але й цього виявилося замало…

На другій годині проектор добряче перегрівся – майже одностайно вирішили: «перекуримо, він тимчасом прохолоне, а тоді ще щось покажіть». «Говорили і курили», відтак подивилися ще й «Землю сліпих» Аудрюса Стоніса - і знову говорили…

Врешті-решт час таки вичерпався – нам треба було ще поспішати до місцевої гімназії.

Словом, не так часто доводиться зустріти настільки зацікавлену аудиторію, як у Копичинській колонії. Не можна не відчути, наскільки тутешнім в’язням хочеться спілкування. Тож якщо десь і планувати створення кіноклубу гуманістичного кіно, то саме тут.

Олександр Степаненко

P. S. Паралельно з представленням фестивальних фільмів цього дня тернопільська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини у колонії № 112 провела консультативний прийом для групи в’язнів.