Потрібно щось міняти. І не тільки в Ліберії

Потрібно щось міняти. І не тільки в Ліберії

30 листопада 2015

27 листопада у Чугуєві відбувся семінар «Організація показів Docudays UA в Харківської області» для партнерів з волонтерських організацій, що працюють з вимушеними переселенцями.

 

Захід проходив у приміщенні Центру підтримки та консультацій для вимушених переселенців «Станція Чугуїв», що працює на базі Чугуївської правозахисної групи. На семінар були запрошені представники зацікавлених волонтерських організацій, а також вимушені переселенці, які вибрали новим місцем свого проживання Чугуїв та Чугуївський район.

 

Перед учасниками виступив один з регіональних координаторів Мандрівного фестивалю на Харківщині – голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА» Юрій Чумак. Він розказав про історію Мандрівного Docudays UA, про методи правової освіти населення за допомогою інструментарію документального кіно з прав людини та поділився власними доробками у цій сфері.

 

Увазі волонтерів та переселенців було представлено пронизливу стрічку режисерів Рьо Муракамі та Джадда Ерліха «Нотатки з Ліберії», присвячену жорстоким умовам життя та роботи на каучуковій плантації «Firestone Tire» в Ліберії. У країні, названій при заснуванні «Землею Свободи», досі панують звичаї рабської праці, втім, місцеве населення відтепер залучається до неї за власним бажанням.

 

Знімаючи фільм про сьогодення Ліберії, один з режисерів дуже ризикував (озброєна охорона заборонила проникнення на територію компанії) і, захворівши на малярію, віддав своє життя за можливість показати правду.

 

Кіно зворушило глядачів та викликало активне обговорення.

 

Іван Скромний, переселенець

 «Фільм, безумовно, хороший. Його, я вважаю, всі повинні побачити. Щоб зрозуміти, як люди добровільно можуть фактично віддаватися в рабство: не знаючи будь-якого іншого життя, працювати цілий рік, маючи всього один вихідний на Різдво. Їх нещадно експлуатують. І це відбувається не в часи рабовласницького ладу, а зараз, коли людство придумало планшети, смартфони, космічні кораблі... Але так і не придумало рецепту від варварської експлуатації інших людей і природи».

 

Орися Пекареніна, волонтер, Чугуївська правозахисна група

«Просто не вкладається в голові, як при сучасному високому рівні життя в розвинених країнах люди і інших кутках планети можуть існувати в таких злиднях. У фільмі показано, що є люди, які не згодні миритися з таким станом справ, але вони або не можуть вирватися з цієї «клітки», або ж не проявляють для цього достатньої активності. Фільм викликав змішані почуття: з одного боку, дуже шкода людей, які живуть у такій ситуації, з іншого – кіно змушує задуматися над тим, що потрібно щось міняти. Не тільки в Ліберії. А й у нас потрібно міняти».

 

Георгій Кобзар

 

Джерело: www.prostir-monitor.org

XVI
Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини
Жовтень—Грудень 2019
Мандрівний Docudays UA–2019: підбиваємо підсумки
Новини
30 грудня 2019
Такі, як є: стоп булінг! Виставка на Закарпатті
Новини
27 грудня 2019
Стерильний Інтернет
Новини
21 грудня 2019
У Гадячі говорили про мотивацію та боролись з кібербулінгом
Новини
19 грудня 2019
Активісти бідкаються, а влада заважає змінювати життя людей на краще
Новини
19 грудня 2019
Фільм «Сакава» відкриває завісу життя онлайн-шахраїв
Новини
19 грудня 2019
Які висновки зробили активісти після перегляду фільму «Дівчата у грі»
Новини
18 грудня 2019