До проблем захисту довкілля та прав людини Манрівний Docudays UA в Бердянську підійшов нестандартно: вуличні акції, створення плакатів, інтервенції в публічний простір чи навіть настільні ігри як освітній майданчик доповнили насичену кінопрограму в місті.

Екокухня

У рамках Мандрівного Docudays UA в Бердянську організатор(к)и фестивалю запросили всіх охочих приєднатися до вуличної акції – екокухні. Це пригощання та пропозиція поговорити про важливі речі, а саме про проблеми захисту довкілля. Адже кухня – це те місце, де люди діляться власними думками, досвідом, новинами та речами, що за формальних обставин не розповідали б –як старі друзі, які давно не бачилися, зустрічаються на кухні та обговорюють новини. У сенсі екологічному саме на кухні в будинку з’являється більшість відходів, і просте сортування їх або вторинне використання може поліпшити екологічну ситуацію. Ідеться про сміттєзвалище при в’їзді в Бердянськ, проблеми, яке воно створює. А також про переробку сміття, вторинне використання, сортування відходів. Про способи комунікації з місцевим урядом. Окрім цього, з нагоди показу фільму «Народжені бути вільними» обговорювали роботу місцевого дельфінарію.

Loesje

У студії «Юн-прес» пройшов воркшоп з написання Loesje на екологічну тематику. Разом з учасниками та учасницями воркшопу координатори фестивалю обговорили, з якими екологічними викликами стикаються жителі міста.

Також створили Loesje на екологічну тематику. Мета ініціативи Loesje полягає в поширенні творчості, позитивної критики, ідей, філософських роздумів і думок про поточні події за допомогою коротких гасел на плакатах. Плакати підписуються Loesje – це нідерландське жіноче ім'я, що представляє «всесвітній колектив людей, які хочуть зробити світ більш позитивним творчим місцем.

Корисні настільні ігри?

Чи може гра бути корисною або це просто один із видів розваги? До Центру дитячої та юнацької творчості ми запросили старшокласників і старшокласниць на гру в соціальну кооперативну стратегію «Світ громад».

Учасники та учасниці на кілька годин перетворилися в членів спільноти, у якій вони самостійно повинні були працювати, платити податки, вибирати, які комунальні установи їм будувати, а які не варто, відкривати власний бізнес.

Якщо спочатку учасники та учасниці намагалися заробити гроші для себе, не звертаючи особливої уваги на потреби громади, то з розвитком гри вони почали кооперуватися й один одному допомагати. Особливість гри в тому, що в ній не можна перемогти когось одного. Річ у тім, що громада або виграє, або програє. Зрозумівши це, учасники об'єдналися й змогли виграти в грі.

То що, пограли, виграли й розійшлися? Але не в цьому випадку. Учасники й учасниці почали проводити паралелі з реальним життям та з реальним суспільством. Гра продемонструвала, наскільки важливе об'єднання й робота в команді для вирішення як соціальних, так і екологічних проблем суспільства. Що іноді слід пожертвувати власною короткотривалою вигодою заради довготривалих досягнень спільноти. Особливо, якщо мовиться про такі важливі теми, як захист довкілля.

Фото: Гульнара Абдулгазієва