Під час Мандрівного фестивалю Docudays UA засуджені виправних колоній Херсонської області переглянули найкращі документальні стрічки про права людини. Вже десятий рік поспіль фестиваль проходить як відкритий діалог про моральні проблеми суспільства, права людини, формування в суспільстві розуміння людської гідності як найвищої цінності. І фільми з фестивалю Docudays UA у Херсонських в’язницях бачать не вперше.
Цього року покази проводилися у виправних колоніях під час Всеукраїнського “Тижня права”, приуроченого до міжнародного Дня прав людини, що відзначається щороку 10 грудня. Глядачі змогли не тільки переглянути та обговорити кінострічки, а й отримати юридичні консультації від юристів громадської приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я. Не тільки засуджені, а й працівники наших пенітенціарних установ теж із захопленням сприйняли фестиваль Docudays UA. Історії Ромської мрії та Твердині викликали неоднакові емоції в глядачів у різних установах.
В’язні – це такі ж люди, як і ми з вами. І одразу було помітно, що вони налаштовані на спілкування. Дуже цікаво було спостерігати, як аудиторія дивиться та реагує на невигадані історії простих людей. У Херсонському слідчому ізоляторі подивитись “Ромську мрію” прийшла ціла делегація жінок ромської національності. Деякі навіть розплакались, побачивши народні танці. А ще їх дуже вразило, що взагалі хтось наважився показати інше життя ромів і їх проблеми, ламаючи усі стереотипи.
У Голопристанській колонії один із в’язнів з самого початку коментував усі сюжети фільму “Твердиня” – відкриття цьогорічного фестивалю. Виявилося, що він місцевий житель неіснуючої країни – Придністровської Молдавської Республіки, про яку знято фільм. Там час немовби зупинився і життя застигло у вічній подобі Радянського Союзу. Ці коментарі “із перших вуст” не тільки не заважали, а й навпаки – допомогли іншим зрозуміти, як виживають прості люди у Придністров’ї.
Багато хто навіть не вірив у те, що таке в умовах сьогодення ще існує. Навіть висловлювали припущення, що зйомки відбувалися ще за Радянських часів.
Та найбільше запам’яталися слова одного із засуджених Дар’ївської виправної колонії під час обговорення фільмів: “У кожного є вибір і все залежить від того, наскільки людина готова змиритися з тим, хто вона є”. Вражає, що цей вислів простого глядача так чітко і повно відтворює і передаєголовну думку, який організатори намагалися вкласти у назву цьогорічного фестивалю: “Вибір є!”
Засуджені та співробітники установ із вдячністю запрошували приїздити до них ще з новими стрічками, тому ідею створення кіноклубів Docudays UA у кожній установі, щоб доступ до документальних фільмів у них був постійним, сприйняли з ентузіазмом.
