Фукушіма важлива як географічна та історична локація. Вона відома не лише через нещодавню ядерну катастрофу. Це також місце, що розділяє для режисера «до» і «після», дитинство й доросле життя, минуле та майбутнє. Фукушіма – це місто, звідки поїхав його батько і місто, куди повернувся Сайто. Спокій, з яким працюють місцеві фермери, доводить, що життя й робота продовжуються, незважаючи ні на що. Буддійський ритуал, яким батька режисера проводжають в останню путь, не є кінцем існування, а початком перевтілення…