Днями в Малому залі Харківського міськвиконкому відбувся круглий стіл, присвячений взаємодії з громадськими організаціями та ролі волонтерського руху. В рамках заходу відбувся показ фільму «Південний кордон».

Його представляв Ігор Кофман, член правління ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв», один з координаторів фестивалю в Харківській області. Виступаючи перед аудиторією, Ігор Кофман сказав:

«Я хочу поділитися власним поглядом на історію громадського руху в новому тисячолітті в Україні. Наша організація ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» була створена в 2001 році. І за цей період діяльності можу відзначити 3 етапи відношення влади до недержавних організацій:

1 етап – 2001-2009 роки: нас (громадські організації) сприймали в кращому випадку як сателіти політичних партій, в гіршому як організації з відмивання грошей – «грантоїди».

2 етап розпочався в 2010 році і тривав до початку 2014 року – в цей період ми з третього сектору в очах владників перетворилися на «п’яту колону». Апогеєм стало 16 січня 2014, коли нас усіх офіційно оголосили «іноземними агентами».

І раптом навесні 2014 розпочався 3 етап, коли ця «п’ята колона» і «грантоїди» фактично взяли на себе левову частку функцій держави, в т.ч. забезпечення армії, допомогу переселенцям і багато іншого.

Я щиро радий, що ставлення до громадських ініціатив зараз змінилося. Ми ніколи не були тягарем для країни. А ефективність дії громадських організацій часто є вищою, ніж діяльність окремих інституцій державної влади.

Як приклад успішної взаємодії кількох недержавних організацій хочу привести Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року йому виповнилося одинадцять років.

І всі 11 років частка держави в ньому мінімальна. До оргкомітету фестивалю, який, до речі, сьогодні представляє Україну і на Міжнародному рівні, входить чотири організації:

- Українська Гельсінська спілка з прав людини,

- Громадська організація «Південь»,

- Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я,

- ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

Партнерами фестивалю в Україні стали більше 50 громадських організацій. У всіх регіонах України, в тому числі і в Криму.

Щорічно в якості волонтерів до нас приєднуються кілька десятків молодих людей. Глядацька частина Фестивалю – у форматі Мандрівного фестивалю, проходить кожної осені у понад 230 населених пунктах.

Фільм, який я хочу вам представити, зняв молодий режисер Сергій Лисенко. Реліз стрічки відбувся цієї осені. Одноголосним рішенням оргкомітету ми включили «Південний кордон» до програми Мандрівного фестивалю.

Це фільм із циклу «Нові Герої», заснований оргкомітетом Фестивалю. Такими стрічками ми хотіли показати, що свої права можна відстояти. І з системою можна боротися. Перші 3 фільми циклу – про людей, які знайшли в собі сили організуватися і добитися справедливості. Четвертий фільм, який ми переглядаємо сьогодні, – про те, як волонтери створили надійний тил для бійців, що захищають південні рубежі нашої Батьківщини.

Херсонщина – один з перших регіонів материкової України, де загроза прямої агресії стала актуальною. Головна героїня, Наталія Бімбірайте – правозахисниця й журналістка, яка стала волонеркою. Вона є збірним образом ефективності всього «третього сектора».

Я знаю, що серед присутніх дуже багато таких активістів. Цей фільм, в тому числі і про вас».

Записав Георгій Кобзар

На фото - кадр з фільму «Південний контроль»