Днями завершився Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини DocudaysUA, який тривав у Луцьку та Волинській області з 24 листопада до 10 грудня. Останнім фільмом, який подивилися лучани, стала стрічка «Путінські ігри» – про корупцію в Росії.

Про те, як пройшов фестиваль та що вдалося, а що ні, Інформаційне агентство Волинські новини розпитало в координатора фестивалю на Волині Богдани Стельмах.

Вона каже, що команді, яка організовувала заходи в рамках фестивалю, вдалося навіть більше, ніж вона планувала. Вже коли була сформована програма, телефонували з навчальних закладів і запитували, чи ще можна показати фільми. Телефонували навіть уже під час самого фестивалю, почувши про нього від колег або знайомих.

Окрім того, цього року фестиваль побував і в закладах пенітенціарної системи, а також уперше – у школах і коледжах інших міст області. У Володимирі-Волинському на фільми про Євромайдан і волонтерську допомогу для учасників АТО зібралася громада міста.

Водночас Богдана зізнається, що хотілося б, аби на відкритих показах було більше глядачів. Однак зрозуміло, що документальне кіно – це не розважальне мистецтво, не голлівудський екшен і не відпочинок. Документальне кіно – це коли треба думати, аналізувати, робити висновки. Саме тому, організовуючи фестиваль, команда Docudays UA не ставила собі за мету збирати повні зали глядачів – головне, аби прийшли ті, кому цікаво. І що важливо, – з року в рік фестиваль збирає все більше глядачів та залучає до себе партнерів – цьогоріч їх уже 20.

Координатор називає і низку інших причин, чому лучани були не надто активними. Одна з них – відсутність єдиного місця для показів фестивальних фільмів, куди би глядачі могли прийти в післяробочий час (наприклад, на 19-ту). Інша причина – скорочений навчальний рік, а отже, багато молоді не мало змоги відвідати фестиваль через зміщення сесійного періоду. Проте фестиваль приходив до них в аудиторії – саме в той час, коли їм було найзручніше виділити годину-другу для перегляду й обговорення проблематики фільмів.

Наразі команда може лише тішитися з того, що фестиваль розвивається. Оскільки його основною специфікою є обговорення порушуваної проблематики, то молодь вчиться бачити і розуміти документальні фільми, розуміти життєві і суспільні процеси, адекватно реагувати на них, вчиться думати і сприймати. А дивитися в живі очі – велика радість.

Зазначимо, що загалом на Волині у рамках цьогорічного Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA відбулося більше 70 показів із глядацькою аудиторією від 10 до 150 осіб.