Атмосферу цього фільму визначає радше війна, аніж журналістські факти. Через музику ми зазираємо до всіх прошарків суспільства. Через поезію ми показуємо, як це – коли твоя країна поринає у нескінченне протистояння. Туман оформлює сцену війни, якої ніхто не очікував. Солдат курить свою останню цигарку у вікні перед тим, як сісти у ліфт назустріч вірній смерті. Мати молиться за синів України. Бабуся на Майдані співає: «Якщо вмерти мусить, хай помре миттєво».