Неначе птах, в’ється у повітрі невеличкий український прапор, прикріплений до автомобіля двох «шерифів», обраних громадою села на півдні України.

Шерифи рятують жінку від анаконди, вселяють бездомного Колю в порожню хату – щоб він, нарешті, став людиною, вберігають неписьменного Індіанця від неминучого арешту.

Непроглядні зимові тумани. На сході країни йде війна. Чоловікам приходять повістки в армію. Діти пишуть листи воїнам і збирають передачі з консерваціями й теплими шкарпетками. У селі з’являється сепаратист.

Країна для цих людей – це їхнє село.

Настає весна – і життя буяє з новою силою. Шерифи фарбують в золотий колір пам’ятник радянському солдату – переможцеві війни попередньої. Навесні вони за традицією святкують День перемоги, хоча до перемоги в цій війні ще дуже далеко.