Ама-Сан

Занурення, полуденне сонце пронизує воду. Повітря в обох легенях має вистачити, аби дістати абалони (молюски з перлинами) з каміння на дні Тихого океану. Без використання повітряних балонів чи будь-яких інших засобів для дихання під водою, тіло визначається власними обмеженнями. У Ваґу, рибальському селищі на півострові Ізе, Мацумі, Маюмі і Масумі щодень пірнають, не знаючи, що знайдуть цього разу. Під водою їхні тендітні тіла перетворюються на тіла морських мисливців. Таким чином ама у Японії пірнають вже понад 2000 років.

Клаудія Варежау народилася в Порто (Португалія) і вивчала кіномистецтво водночас на програмі Artistic Creativity and Creation від фундації Калуста Ґюльбенкяна, в Академії кіно та телебачення в Берліні та Міжнародній кіноакадемії в Сан-Паулу. Вона також вивчала фотографію в AR.CO (Лісабон). У її режисерському доробку – документальний короткометражний фільм «Потребувати» та трилогія художніх коротких метрів «Вікенд», «Холодний день» та «Ранкове світло».
Вибране: Потребувати (2005), Вікенд (2007), Холодний день (2008), Ранкове світло (2012), У темряві кінотеатру я зняв своє взуття (2016), Ама-Сан (2016)