Традиція проводити Мандрівний фестиваль Docudays UA в Ізюмі розпочалася ще далекої тривожної осені 2013 року, коли цей захід потрапив до «неблагонадійних» через фільм «Відкритий доступ» – про закриту від загалу резиденцію Януковича «Межигір’я», тоді ще мало кому відому.

Потім були інші стрічки, які завжди викликали неабиякий інтерес у глядачів.

Проте до цього року покази кінофільмів обмежувались навчальними закладами, переважно Ізюмським професійним ліцеєм.

2017 року активіст(к)и громадської організації «Ізюмський шлях» вирішили змінити і формат, і саму концепцію заходу. Та обрали гостро актуальну для сьогоднішньої України проблематику трудової міграції до країн Євросоюзу.

І на додаток до короткометражних фільмів «Між іншим» (Україна, режисерка Юлія Аппен) та «У пошуках кращої долі» (Німеччина, режисерка Ганна Фішер) спробували «закріпити» тему спілкування із «живою книгою». «Родзинкою» вечора став відомий в Ізюмі Станіслав Любий, який раніше працював у міськвиконкомі, а зараз тільки-но повернувся з роботи в Польщі. Розпочав Станіслав з розмови про Польщу й перейшов до причин – соціальних, економічних, які спонукали його шукати застосування своїх талантів на чужині.

Окрім цього, у «Ізюмському регіональному центрі професійної освіти» 13 грудня теж відбувся кінопоказ у рамках Мандрівного кінофестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Учні груп Е-117 (електрогазозварювальники) та СЕ-316 (слюсарі з ремонту електрообладнання) переглянули документальний фільм «Щоденник» (Україна, режисерка Олександра Чупріна) про київського підлітка, який веде свій відеощоденник, де фіксує важливі для нього події.

Зауважимо, що покази були організовані за сприяння регіонального координатора Docudays UA у Харківській області Юрія Чумака.

Автор: Віталій Носачов, «Ізюмський шлях»

Чільне фото: кадр з фільму «Між іншим» (режисерка Юлія Аппен)