Фестивальний екватор: Тернопільщина

Фестивальний екватор: Тернопільщина

02 листопада 2017

Мандри фестивалю Docudays UA Тернопільщиною вже перетнули свій екватор. Це нові зустрічі та знайомства завдяки спільному зацікавленню документальним кіно: у Бучачі, Збаражі, Звинячі, Гусятині та інших містечках. Про свої враження розповідає регіональний координатор фестивалю Олександр Степаненко.

 

30 жовтня Docudays UA зустрічали в Чорткові – у рідній «Бібліотеці на Зеленій». Це була особлива зустріч – через візит друзів Мандрівного із сусідніх Заліщиків.

 

Першим показом був фільм «Укриття» Анастасії Максимчук – історія про зіткнення людей, які прагнуть, аби в наших містах не було бездомних тварин. Одні з них створюють для таких тварин притулки й шукають «добрі руки, у які можна було б їх передати». Інші – бачать вихід у їх фізичному знищенні. Дискусію довкола питання «Проблема бездомних тварин чи проблема безвідповідальних людей?» модерувала Зоряна Лесейко – людина, яка вже не перший рік займається захистом та піклуванням про безпритульних тварин.

 

 

Зосереджена тиша панувала під час перегляду стрічки «Холодні вуха» молодого литовського режисера Лінаса Мікути. Це фільм про двох чоловіків – батька та його глухонімого сина – які усамітнено живуть у лісовій пущі десь на литовсько-білоруському прикордонні, немов біблійні пастирі. Стрічка – про невидимі стіни, які часом постають навіть між рідними людьми. Про гостре сприйняття навколишнього світу чоловіком, позбавленим від народження дару чути, і про духовну глухоту іншого. Фільм сповнений надзвичайної краси кадрів – недаремно операторка Крістіна Секейкайте отримала за нього кілька міжнародних нагород.

 

Кадр з фільму «Холодні вуха» режисера Лінаса Мікути

 

В одному зі своїх інтерв’ю Лінас Мікута розповідає, що двоє лісових відлюдників не одразу погодилися на те, щоб їхнє життя хтось фіксував на камеру. Відмовлялися: «Ми не актори, не можемо мати гарний вигляд». Режисер пояснював, що його цікавить, які вони насправді, цікавить правда про їхнє життя. Це спочатку спантеличило: «То ти хочеш УСЮ ПРАВДУ?». Зрештою крига недовіри скресла. Якось німий син навіть надіслав СМС: «Приїдь до нас рано-вранці – тут бувають міражі».

 

Усі фотографії: Ліля Бурдейна-Домарад та Андрій Степаненко

20 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA
Жовтень — Грудень 2023
20 Мандрівний завершився, що далі?
Новини
15 лютого 2024
20 ювілейний Мандрівний Docudays UA у цифрах
Новини
01 лютого 2024
Про те, якою може бути робота журналістів: кінопокази Мандрівного Docudays UA на Житомирщині
Новини
04 січня 2024
20 Мандрівний Docudays UA завітав на Хмельниччину
Новини
04 січня 2024
Як ми спільно створювали «образ майбутнього» на 20 ювілейному Мандрівному Docudays UA
Новини
29 грудня 2023
Сквер Docudays UA та видатні особистості: Мандрівний фестиваль очима Володимира Ханаса
Інтерв'ю
29 грудня 2023
Геннадій та Ігор Кофман: мандрівка історією із засновниками Docudays UA
Інтерв'ю
28 грудня 2023