Мовчазна війна
Від початку конфлікту в Сирії тисячі жінок постраждали від зґвалтувань, що їх сирійський режим використовує як зброю у війні, коячи злочин проти людства. Жінки, які висловлюються в цьому фільмі, вирішили порушити мовчанку. Їхні свідчення – рідкісні, виняткові і дуже сумні. Вони – голоси невимовних злочинів режиму Башара аль-Асада.
Манон Луазо почала створювати документальні фільми в 1997 році у Москві для каналів France 2, Arte, Canal+ – переважно про проблеми з правами людини, заборонені місця й заборонені землі на кшталт Чечні, де вона пропрацювала більш ніж десять років. Після Росії вона створила кілька фільмів в Афганістані, а також в Індії та Пакистані. Усі ці роки її пристрастю було розповідати ще не розказані історії, сприяти тому, щоб заборонені голоси були почуті.
Вибране: Ґрозний (2003), Зниклі жінки (2006), Серійні вбивства у країні Путіна (2008), Жіноча революція у Ємені (2013), Війна в Чечні без сліду (2015)
