Як зробити бібліотеки центрами громадського життя? Стрічка «Ex-Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» у Збаразькій бібліотеці
Як зробити бібліотеки центрами громадського життя? Стрічка «Ex-Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» у Збаразькій бібліотеці
Сьомого листопада відбулася спеціальна подія фестивалю Docudays UA – представлення в Збаражі фільму американського режисера Фредеріка Вайзмена «Ex-Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека», яке стало можливим завдяки сприянню Посольства США в Україні.
Автор без перебільшення є одним з найбільш впливових сучасних режисерів світового документального кіно. Він володар почесного «Оскара» та почесного «Золотого Лева» Венеційського кінофестивалю за видатний внесок у розвиток світового кінематографу. Така велика кількість престижних відзнак і нагород свідчить про світове визнання документаліста Фредеріка Вайзмена.
Стрічка «Ex-Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» – захопливе панорамне полотно, яке динамічно розгортається впродовж трьох з половиною годин та відображує всі сторони багатогранної діяльності найбільшої публічної бібліотеки Нью-Йорка: від академічних дискусій та зустрічей з літератор(к)ами до занять з профорієнтації та намагання вирішувати соціальні проблеми найбільш незахищених груп мешканців і мешканок міста.
Фільм про те, що сучасні бібліотеки – це не лише книжки та комп’ютери, це також люди, які наповнюють творчим життям свої спільноти. Це й справді «стовпи демократії» в сучасному світі, адже лише освічені та відповідальні громадян(к)и можуть вповні скористатися благами свободи, прав людини та конституційного ладу.
У двадцять першому столітті темп оновлення знань став настільки стрімким, що людині недостатньо закінчити школу та університет – вчитися необхідно впродовж усього життя. Таку можливість їй може надавати сучасна бібліотека. Нарешті, досвід різних країн переконує в тому, що найбільш сталі результати розвитку демонструють саме «економіки, побудовані на знаннях».
Перегляд та обговорення стрічки Фредеріка Вайзмена відбулися в читальній залі Збаразької центральної районної бібліотеки, яка цього дня зібрала працівників і працівниць бібліотечної системи з усього району. Приємно, що на запрошення відгукнулися й представниці та представники інтелігенції міста, а також міський голова пан Роман Полікровський.
Зацікавлена розмова після перегляду фільму точилася довкола питання: що необхідно зробити для того, аби бібліотеки стали центрами громадського життя? Щоб молоді було цікавіше проводити вільний час у бібліотеці, а не в барі та ігровому клубі? Щоб добра й розумна книга не лежала на бібліотечній полиці, а передавалася з рук в руки? Щоб до діяльності бібліотек долучалися вчителі та вчительки, науков(и)ці, краєзнав(и)ці, громадські активіст(к)и, депутат(к)и органів самоврядування, інтелігент(к)и, лідер(к)и молодіжних спільнот та релігійних громад? Зрештою, як знайти та спрямувати на розвиток публічних бібліотек кошти міжнародних фондів та місцевих меценатів(ок)?
Ішлося й про те, що в розвитку бібліотечної справи краю існує доволі багато складних проблем. Невизначеною залишається доля багатьох сільських бібліотек під час реалізації політики «децентралізації». Чимало приміщень книгозбірень потребують ремонту та опалення в зимовий час. Постійного оновлення – книжковий фонд провінційних бібліотек. Розширення – мережа доступу до інтернет-ресурсів у сільській місцевості.
Підсумував дискусію Роман Полікровський, висловивши думку про те, що вирішити наявні в розвитку бібліотек проблеми не зможуть самі працівники(ці) цієї системи. Необхідне об’єднання зусиль: влади, бібліотекарів і бібліотекарок, громадськості, освітян(ок), науковиць і науковців… Збаразька міська рада, імовірно, могла б бути одним з осередків такого об’єднання.
Мандрівний фестиваль Docudays UA на Тернопіллі традиційно поєднує представлення кінофільмів та друкованих видань правового та гуманістичного змісту – так було й цього разу. Збаразькій бібліотеці на згадку про цю зустріч подаровано перший переклад українською книжки Михайла Хейфеця «Українські силуети» – вінка літературних портретів політв’язнів комуністичної деспотії: Миколи Руденка, Василя Стуса, Василя Овсієнка, В’ячеслава Чорновола.
Текст: Олександр Степаненко
Фото: Андрій Степаненко