Стрічка «Какофонія Донбасу» відкрила XVI  Мандрівний міжнародний фестиваль про права людини Docudays UA на Волині. Кінопоказ відбувся 22 листопада в Палаці культури міста Луцька.

Фільм розповідає про те, як змінювався регіон із часів радянської влади й дотепер. Саме там зародилися радянські міфи про Стаханова, успішних та багатих шахтарів. Телеканали показували, наскільки заможно вони живуть, як  нібито отримують житло та як їх підтримує радянська влада. Пропаганда була настілки потужною, що ніхто не говорив про реальні проблеми шахтарів. Аж до масового страйку шахтарів 1989 році, який згодом переріс у політичний.

Після перегляду  відбулося обговорення фільму з продюсером Юрієм Леутою. За його словами, основна мета стрічка – показати вплив пропаганди на людей і її наслідки.

«Пропаганда завжди апелює до простих речей. Так було за часів радянської пропаганди, і так є тепер – за російської. Усі, у кого ми брали інтерв’ю для фільму, – це жителі Донецька й Луганська. І нам люди розповідали, що перед захопленням Донбасу Росією там два місяці звідусіль звучали пропагандистські ролики, старі радянські пісні. Тобто цей міф – ностальгія за начебто щасливим минулим – поширювався дуже активно», – пояснив продюсер.

Найсхідніше кінопоказ відбувався в Маріуполі (не в межах Мандрівного Docudays UA), а найзахідніше – у Луцьку. «Коли був показ у Маріуполі, то нам говорили, що це нарешті найправдивіший фільм про Донбас. Вони дякували, що побачили минуле, яке визнають», – зазначив Юрій Леута.

Фільм показували також за кордоном, найбільше – у Франції. А завдяки Мандрівному Docudays UA стрічку побачать і в різних регіонах України.

«Ми обрали цей фільм тому, що існує чимало міфів про «східняків» і «західняків», ностальгії за радянським минулим у різних куточках України. Стрічка виразно показує, як працювала пропаганда і як вона працює сьогодні, чому Донбас став таким, яким він є сьогодні. Тема була та залишається актуальною, і нам варто вчитися протистояти брехні та маніпуляціям», – наголосила Богдана Стельмах, регіональна координаторка Мандрівного фестивалю.

«Ми прагнули показати вплив пропаганди на Донбас без оціночних суджень. Ми намагаємося співчувати цим людям, які жили за радянських часів, бо так склалося їхнє життя. Тут треба не засуджувати, а аналізувати. Ми не засуджуємо, ми просто хочемо, щоб цього ніколи більше не повторювалося. Просто потрібно зробити правильні висновки», – підсумував продюсер фільму Юрій Леута.

Текст підготувала Ірина Мусій, журналістка