«Гоголь Док» та больові точки культурних процесів в Україні
«Гоголь Док» та больові точки культурних процесів в Україні
Галерея на Штейнбарга в Чернівцях зібрала разом поціновувачів документального кіно. До уваги глядачів/чок організатори Мандрівного фестивалю представили стрічку «Гоголь Док» режисерки Аліси Павловської.
«Гоголь Док» – це мрія відкрити і влаштувати 10-й Фестиваль мистецтва ГОГОЛЬFEST у Києві (Україна). Фестиваль практично не має державної фінансової підтримки. Мабуть, націлені на створення творчого суспільства, не завжди здатні до діалогу одне з одним. Існує проблема: чи фестиваль буде існувати або ж зруйнується, як мрія Вавилонської вежі. «Гоголь Док» розповідає, як народжується мистецтво, та показує закулісне і щоденне життя театру. Він також зображає кризу творчості та порушує інші питання...
«Фільм порушує три теми, які є больовими точками культурних процесів в Україні. Перша – це існування в одній фізичній площині двох культур: формальної «шароварщини» та андеграунду, які живуть за різними законами. Одні є заручниками спадку радянської системи управління та мають доступ до ресурсів, а інші – гнучкі й незалежні, але постійно в пошуках фінансування. Другий пласт – це те, як еволюційно вибудовується культурний менеджмент, як з потреб процесу виникає куратор, арт-менеджер, які в них стосунки з митцем. А третя – це про вибудовування аудиторії, про творення нових сенсів і їх брак у суспільстві», – вважає Дмитро Міцевич, координатор Мандрівного фестивалю в Чернівцях.