На березневому фестивалі в Києві Docudays UA презентував лабораторію імпакт-кампаній під назвою «ЗМІНИ ЦЕ! Лабораторія впливу для активістів та документалістів». Сьогодні вона продовжує працювати в містах і селах, де відбувається Мандрівний фестиваль. Лабораторія включає покази трьох фільмів та відеозаписи воркшопів, на яких представники імпакт-кампаній поділились власним досвідом використання документальних стрічок, соціальних мереж та промоції кіно в соціальних мережах як ефективного агента змін.

Так, у кожного з регіональних партнерів є можливість стати частиною потужних імпакт-кампаній, демонструвати резонансні документальні фільми у своїх областях та спонукати суспільство до діалогу й активних дій для вирішення важливих соціальних проблем.

Номінант на Оскар, фільм Бінґа Ліу «Обережно, провалля!», детально змальовує буденне життя промислового депресивного містечка Америки. Розгублені містяни потерпають від безробіття та бідності. Хтось пиячить, хтось лупцює дружину, а хтось працює зранку до ночі, щоб прогодувати родину. Та всі вони позбавляють своїх дітей найважливішого – батьківської уваги.

Підлітків, які тікають від своїх проблем на скейтборд-майданчики, знаходять відраду в складних та небезпечних трюках, розмірковують над тим, що означає бути людиною й мріють про своє інакше доросле життя. Бінґ Ліу та його мати теж потерпають від домашнього насильства, і камера стає для підлітка інструментом психологічної підтримки, він фільмує себе та своїх друзів. Коли через багато років молодий режисер повертається до рідного містечка, він бачить, що не всім друзям вдалося вирватися з полону алкоголізму та жорстокості. Дехто з них, мов по спіралі, продовжує повторювати помилки батьків.

Кадр з фільму Бінґа Ліу «Обережно, провалля!»

Під час воркшопу в Києві представниця імпакт-кампанії Picture Motion Меґан Вандерворт розповіла, як стрічці вдалося досягти такого успіху. Зокрема, Меґан презентувала стратегії та тактики впливу, які використовувалися для кампанії «Обережно, провалля!», а також як саме визначаються результати впливу.

«Навмисна смерть» – тривожний документальний фільм, у якому режисерка Сью Вільямс демонструє наслідки залежності людства від електроніки. У своєму розслідуванні режисерка мандрує планетою та загострює увагу на жахаючих фактах виробництва ґаджетів та нелюдській експлуатації працівників.

У Кремнієвій долині захворюваність на рак серед працівників виробництва в кілька разів вища середнього показника по країні. У Китаї навколо заводів купи сміття, а на підприємствах ігнорують приписи з охорони здоров’я та часові норми праці людей.

Великі корпорації з позитивним іміджем думають лише про власне збагачення, нехтують здоров’ям людей та безжально знищують довкілля. Враховуючи потужні матеріальні важелі, які мають у своїх руках великі синдикати, на них майже неможливо вплинути. Коли одна держава обмежує їх виробництво нормативними актами, вони переходять до іншої країни.

Провокаційний фільм, який надихає нас думати про відповідальність за свої покупки та вимагати від компаній-виробників електроніки не шкодити планеті та здоров’ю людей.

У березні фільм «Навмисна смерть» презентувала Кейтлін Бойл. Саме вона заснувала дистрибуторську фірму Film Sprout у 2009 році, просуваючи ідею про здатність фільмів впливати на низові зміни в суспільстві. Вона залучала глядацьку аудиторію для більш ніж п’ятдесяти фільмів. На прикладі стрічки «Навмисна смерть» Кейтлін розповіла, як низові глядацькі ініціативи та громадські акції на кшталт кампаній підписання петицій створюють нові можливості для документальних фільмів, націлених на зміни у світі.

Фільм «Неспокій» – вразлива й чесна розповідь гарвардської студентки Дженніфер Брі –відкриває глядачу прихований мільйонний світ людей, яких

покинула медицина. Напередодні весілля дівчину вражає маловідома хвороба – синдром хронічної втоми. Вона опиняється прикутою до ліжка, а лікарі безпорадно розводять руками, наголошуючи, що «все в її голові». Дженніфер бере камеру й починає фільмувати найпохмуріші моменти свого життя. Скута простором власного ліжка вона подорожує скайпом до інших людей, які опинилися в аналогічному становищі.

Дженніфер та її чоловік Омар

За оцінками експертів на синдром страждають 15–30 мільйонів людей у всьому світі. Хвороба одразу вражає декілька систем: неврологічного, імунного, ендокринного та енергетичного обміну, руйнуючи злагоджену роботу всього організму. Багато хворих залишаються прикутими до ліжка назавжди.

Завдяки всесвітній павутині режисерці та активістам вдалося влаштувати в різних країнах акції протестів, щоб привернути увагу до проблеми й примусити уряди країн виділити кошти на дослідження хвороби та пошук ліків від неї.

Про кампанію навколо фільму «Неспокій» у своєму воркшопі розповіла Ребекка Ешдаун, директорка з кампаній агенції з маркетингу, дистрибуції й інформації Together Films. Вона спеціалізується на розвитку стратегічних партнерств, аби контент досягав якнайширшої аудиторії, а також керує організацією показів для продукції Together Films у кінотеатрах і в інших локаціях. На зустрічі Ребекка презентувала унікальну модель гібридної дистрибуції, про винахідливі шляхи досягнення найбільшої ефективності кампаній для некінотеатральних показів і виходу на цільову аудиторію за допомогою правильно обраного майданчика.

У публічному доступі відеозаписи воркшопів з’являться на онлайн-платформі DOCU/ПРОСТІР до кінця жовтня.

Розклад показів та подій у кожній області можна знайти за посиланням http://travelling.docudays.ua/schedule/all-oblasts/all-cities/all-days/ .