«Шлях до гір» Міколь Рубіні проліг через Чортків та Бучач

«Шлях до гір» Міколь Рубіні проліг через Чортків та Бучач

11 грудня 2019

Мандрівний фестиваль документального кіно Docudays UA на Тернопільщині представив спеціальну подію, приурочену до 75-х роковин вигнання нацистів з України, яка цього року відзначається на державному рівні. Нею став перегляд та обговорення фільму "Шлях до гір" з участю його режисерки Міколь Рубіні. Фільм змушує замислитися над трагічними долями людей, що пережили Другу світову війну, та збереженням історичної пам’яті про них. Перші перегляди стрічки у програмі Мандрівного Docudays UA пройшли у містах Тернополі, Чорткові та Бучачі.

 

Родинні корені Міколь Рубіні пов’язують її із Західною Україною. Дідусь Міколь на прізвище Тагер мешкав у селі Ямна поблизу Яремча. Уся його родина загинула тут у роки нацистської окупації. Врятуватися зміг він один.

 

Сюжет стрічки, здавалося б, обіцяв бути доволі тривіальним - онука хоче відвідати малу батьківщину дідуся, оповиту його романтичними спогадами, почутими у дитинстві. Можливо, навіть вдасться побачити будинок, фото якого збереглося у дідусевому архіві. Але приїхавши до Ямни, Міколь стикається з театром абсурду, подібним до описаного Францем Кафкою у його "Замку". Мешканці села виявляються заручниками безпам’ятства і мовчанки про події Голокосту. Земельна ділянка, на якій стояв родинний дім дідуся, перебуває у приватній власності невідомого нікому “небожителя”. Навіть проникнути на неї Міколь не вдається. Тут охороняють те, що нікому не потрібне і нічого не варте. Але забувають те, чого не можна забувати. Тут мовчать про те, що вимагає висловлення, інакше воно стає поперек горла і не дає спокійно жити. Спроможність до відвертої розповіді тут відкриває лише алкоголь.

 

Розповідь чимдалі набуває все більш парадоксальних рис:  дівчина-італійка ще не раз приїздить до далекого українського села для того, аби збудити у його мешканців  пам'ять про те, що відбувалося тут 75 років тому. Щоб відновити їхню спроможність говорити про це. Міколь переконана: історичну пам'ять необхідно будити заради того, щоб трагедії, подібні до Голокосту, не мали шансу на повтрення. Що насправді змова мовчання про Катастрофу є її продовженням.

 

Фільм рясніє багатьма символічними образами, красномовними сценами мовчання і темряви. Вони промовляють, як застереження - ми не маємо гарантій від повторення катастроф  у майбутньому. Людська гідність все ще не стала універсальною цінністю, зрозумілою для усіх. Люди толерують  несвободу і в них самих уживається  готовність до поневолення інших. Живе готовність стріляти у живе - просто заради пострілу. А приспана  пам'ять про гіркі уроки історії лише вивільняє ці химери...

 

Стрічка Міколь Рубіні виявилася непростою для публіки. Але жваве обговорення  після кожного з переглядів свідчило про те, що вона збентежила розум і уяву. Тож Міколь недаремно була тут.

 

18 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA
Вересень—Грудень 2021
RIGHTS NOW! Як відстояти своє право на безпечні та гідні пологи?
Новини
14 жовтня 2021
У Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара відбувся показ документальної стрічки «Колумбійська родина»
Новини
11 жовтня 2021
Відкриття 18 Мандрівного Docudays UA в Кіровоградській області відбулося!
Новини
08 жовтня 2021
Кампанія «Разом — за безпечні пологи!» запустила сайт
Новини
01 жовтня 2021
Людське з обох боків екрану

Новини

18 Мандрівний Docudays UA стартував у Полтаві та області
Новини
29 вересня 2021
«Ласкаво просимо, вхід заборонено»: нові медіа для занурення в експозицію та актуальні соціальні теми
Новини
22 вересня 2021