Обговоренням проблеми гендерно зумовленого домашнього насильства на Волині стартував 17 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Зустріч громадських активістів та активісток, представників і представниць органів влади, правоохоронних органів, депутаток нового скликання, інших інституцій, котрі займаються питаннями протидії насильству, відбулася з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства проти жінок, який світова спільнота відзначає 25 листопада.

Під час круглого столу онлайн ішлося про суб’єктів та інструменти реагування і попередження гендерно зумовленого домашнього насильства, алгоритм дій для осіб, які постраждали або стали свідками насильства, а також про координацію зусиль громадськості, влади, правоохоронців, медіа в питаннях протидії насильству.

Чоловіки мають зробити більше

Як зазначила Оксана Ярош, завідувачка кафедри політології, управління та державної безпеки факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки, голова «Гендерного центру Волині», коли постраждалі від домашнього насильства потребують допомоги, здебільшого вони шукають контакти громадських організацій. «Це свідчить про те, що розуміння розв’язання питань насильства на рівні держави чи органів місцевого самоврядування немає», — зауважила пані Оксана. Вона також додала, що цьогорічна кампанія «16 днів проти насильства щодо жінок» передбачає залучення чоловіків як союзників для запобігання насильству. 

Національний демократичний інститут ініціював кампанію #MenMustDoMore (#ЧоловікиМаютьЗробитиБільше), яка покликана припинити насильство щодо жінок та дівчат, стати кроком до розширення можливостей жінок та впровадження гендерної рівності. «Насильство — це питання безпеки. Україна не має бути країною, де насильство є нормою», — наголосила Оксана Ярош. 

У справах про насильство спрацьовує людський фактор 

Віктор Вальчук, юрист, національний експерт і тренер із запобігання та протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству, голова громадської організації «Велес», зазначив, що передусім в Україні слід вирішити чимало питань, які стосуються захисту прав постраждалих. Зокрема, за його словами, при викликах поліція дуже часто фіксує як постраждалу лише жінку. Хоча, згідно із законодавством, діти, які стали свідками насильства, теж вважаються потерпілими. 

Окрім того, Віктор Вальчук навів приклад, коли за 10 хвилин правоохоронці розглянули 15 адміністративних справ про вчинення насильства. Така швидкість в опрацюванні матеріалів свідчить про те, що у їхніх деталях ніхто взагалі не розбирався. 

Експерт наголосив, що алгоритм дій у ситуації, коли вчиняється домашнє насильство, доволі складний. Тому потрібно посилювати інформаційну роботу, аби жінки могли чітко розуміти, що їм робити, щоб захистити себе та своїх дітей. Віктор Вальчук зауважив, що кінцева інстанція, яка притягує кривдників до відповідальності, — суди. Але потерпілій насамперед слід звертатися у поліцію. Вона може зробити це, прийшовши особисто до найближчого відділення. Оперативний черговий зобов’язаний прийняти заяву від потерпілої і видати відповідний талон-повідомлення або через технічні засоби надіслати повідомлення, що заява зареєстрована. Юрист наголосив, що реєстрації заяви необхідно дочекатися у відділку. «На жаль, мені відомі випадки, коли в таких ситуаціях заяву не приймали, а радили кидати в скриньку скарг і пропозицій. Та цього категорично не можна робити, адже тоді заяву розглядатимуть згідно із законом про звернення громадян, тобто 30 календарних днів. Але це ж заява про адмінпорушення, і вона повинна розглядатися невідкладно», — зазначив експерт.

Непоодинокі випадки, коли правоохоронці, прибувши на виклик за повідомленням про вчинення насильства, проявляють так звану чоловічу солідарність щодо кривдника і займають його сторону. У таких ситуаціях Віктор Вальчук радить потерпілій знову телефонувати «102» і залишати скаргу на бездіяння поліції. Віднедавна в Україні почала діяти норма термінового заборонного припису щодо кривдника терміном на 10 днів. Це означає, що йому заборонено комунікувати з потерпілою в будь-який спосіб і він повинен залишити місце їхнього спільного проживання на цей період.  

У Луцьку працює спецгрупа з протидії насильству 

Валерій Чоботан, начальник відділу управління превентивної діяльності Головного управління поліції у Волинській області, зауважує, що у період карантину кількість звернень щодо вчинення насильства зросла. Їх уже зафіксовано 1991, тоді як у минулому році за аналогічний період цей показник становив 1380. У тому році було винесено 143 термінових заборонних приписів, у цьому — вже 741. 

Із 19 вересня у Луцьку почала працювати група з протидії домашньому насильству «Поліна». «Це спеціальний наряд поліцейських, до складу якого входять два працівники. Вони мають окреме авто, облаштовані робочі місця. “Поліна” приїздить за 10–15 хв після виклику. Якщо група занята, то їдуть патрульні», — пояснює Валерій Чоботан. Саме працівники «Поліни» можуть винести терміновий заборонний припис безпосередньо в місці вчинення насильства. У сільській місцевості цим питанням займаються нові поліцейські громади («шерифи»). Патрульні ж такої компетенції не мають. 

Діти-свідки насильства самі стають вразливими

За словами Інни Остапович, начальниці сектору ювенальної превенції Головного управління поліції у Волинській області, із початку року за скоєння домашнього насильства до адміністративної відповідальності притягнуто 10 підлітків, за невиконання батьківських обов’язків — 544 особи. Виявлено 6 фактів злісного невиконання батьківських обов’язків та 38 батьків, які здійснювали насильство щодо дітей. «Діти з сімей, де є насильство, стають вразливою категорією. Їх потрібно ставити на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах. Вони можуть зазнавати булінгу, самі його чинити, можуть жебракувати або здійснювати злочини. Тому з’ясовуючи стосунки між собою, батьки повинні насамперед думати про дітей, про їхнє психологічне здоров’я», — наголосила Інна Остапович. 

Зарина Дацик, керівниця відділу сім’ї та молоді Департаменту сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради, розповіла, що Департамент є також одним із суб’єктів взаємодії у боротьбі та протидії домашньому насильству. «За 9 місяців 2020 року до нас надійшло з поліції 659 звернень щодо вчинення насильства. З них  547 —  від жінок, 27 — від дітей та 85 — від чоловіків», — повідомила фахівчиня. На її думку, у цій тематиці варто посилити інформаційну роботу, створювати соціальну рекламу на телебаченні, буклети, прийняти регіональну програму щодо боротьби та протидії домашнього насильства. Окрім того, варто почати працювати і з самими кривдниками. «За місяць роботи у Департаменті я консультувала 7 жінок, які потерпіли від насильства і зверталися до нас. Однак жодна з них не написала заяву у поліцію», — додала пані Зарина. 

Про страх жінок відстоювати свої права зазначила й журналістка Аріна Крапка, яка багато пише про такі випадки у своїх статтях. А нещодавно Аріна започаткувала групу у Фейсбуці «Зупинимо насильство щодо жінок». Група створена для обговорення, поширення інформації, протидії та боротьби з насильством щодо жінок у Волинській області, а також для підтримки тих, які постраждали від насильства.

Де сховатися від кривдника?  

На Волині є лише один центр соціально-психологічної допомоги, де упродовж 90  днів (у виняткових випадках — 180) можуть перебувати потерпілі від насильства жінки з дітьми. Знаходиться він у Луцьку. Адресу не розголошують, аби кривдники не могли його знайти. Розрахований заклад загалом на 30 місць: 15 — для тих, хто постраждали від насильства (з 1 січня 2020 року на базі центру функціонує притулок для таких осіб) та ще 15 — для тих, хто опинилися у складних життєвих обставинах. І, звичайно ж, цих місць недостатньо. Окрім того, приміщення центру далеко не в найкращому стані. 

Тетяна Склезь, працівниця Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги, наголошує, що Центр працює цілодобово. Потрапити до нього можна за скеруванням поліції, профільних управлінь органів місцевого самоврядування. Для влаштування обов’язкова наявність медичної довідки. У закладі з постраждалими працюють психолог, соціальний педагог, є можливість отримати юридичну допомогу. Всі послуги безкоштовні. Але у більшості випадків три місяці — це лише тимчасове вирішення проблеми. 

Із травня в Україні за підтримки Фонду народонаселення ООН почали створювати кімнати кризового реагування для осіб, котрі постраждали від насильства в сім’ї. Є намір відкрити такі кімнати й у Луцьку. 

За результатами круглого столу до органів влади буде скероване звернення щодо ситуації з приміщенням Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги та посилення роботи у напрямі протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству в Луцьку й Волинській області. 

Отримати допомогу постраждалим жінкам можна за телефоном «гарячої лінії» Волинського обласного центру соціально-психологічної допомоги: 050 670 99 54. Безкоштовну юридичну підтримку надають у Луцькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги: (вул. Яровиця, 18), (0332) 77-07-17. 

________________________

Організували круглий стіл Волинський пресклуб у партнерстві з кафедрою політології, управління та державної безпеки факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки.