Активна дискусія розпалилася під час обговорення французького документального фільму «А ночі вже більше не буде», перегляд якого відбувся 11 грудня в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE, у межах Мандрівного Docudays UA на Харківщині.

У стрічці режисерки Елеонори Вебер глядачі побачили реалії пілотів, які керують гвинтокрилами над зонами бойових дій в Афганістані, Іраку та Сирії. Вони, користуючись сучасною оптичною технікою, знищують живі цілі вночі, однак перебувають у постійному страху припуститися помилки. Кіно показує, як далеко може завести бажання все бачити, якщо ним зловживати.

«Правовий кінозал» було організовано регіональним координатором Мандрівного фестивалю Docudays UA на Харківщині Юрієм Чумаком. У заході взяли участь курсант(к)и Харківського національного університету внутрішніх справ, студент(к)и Харківського національного університету економіки ім. Семена Кузнеця, модератор(к)и кіноклубів медіапросвіти Docudays UA, які проходили навчальну програму під менторством Юрія Чумака, журналіст(к)и та громадські активіст(к)и.

Ділимося ключовими яскравими висловлюваннями, які пролунали в ході обговорення.

Андрій Ерліх, громадський активіст:

— Мета використання новітньої зброї — збільшити її точність та зменшити кількість втрат серед мирного населення. Однак фільм показує, що нові технології ставлять перед людством і нові виклики.

Тетяна Сава, керівниця кіноклубу Docudays UA при громадській організації «В єднанні сила»:

— Враження від побаченого моторошні. Різні люди в ньому весь час перебувають під прицілом. Запам’яталася фраза з фільму: «Більше не буде війни, у якій сторони дивляться один одному очі в очі». Власне, як слідує з побаченого, більше не буде й самої ночі. Адже сучасна військова техніка дозволяє бачити в нічний час все, як удень.

Кадр із фільму «А ночі вже більше не буде»

Світлана Фєнота, громадська активістка:

— Думаю про те, як багато сил, часу та ресурсів люди витрачають для знищення інших. Якби витрачені ресурси використовувалося у творчих та мирних цілях — зовсім інший був би світ!

Дар’я Трофименко, доцентка кафедри правового регулювання економіки факультету економіки і права ХНЕУ ім. Семена Кузнеця:

— Це ж круто використовувати сучасні технології, правда? Але що, якщо ці технології застосовуватимуть у цивільному житті та будуть слідкувати за людиною, контролювати її, знищувати тих, хто чинять опір? Під час війни права людини та, у першу чергу, цивільного населення, завжди порушуються, якою б точною та сучасною не була зброя. 

Олексій Рвачов, старший викладач кафедри кібербезпеки та DATA-технологій факультету №6 ХНУВС:

— Є міжнародні норми, що описують правила війни. У фільмі показано, як вони порушуються: страждають і люди, які не мали зброї, і поранені. Курсанти говорили про те, що назріла необхідність, аби за військовими був належний цивільний контроль, аби ті не переходили межу.

Наостанок Юрій Чумак поділився стислою інформацією про міжнародне гуманітарне право, яке обмежує методи й засоби ведення війни, а також регулює захист жертв. Правозахисник наголосив, що в умовах стрімкого розвитку сучасних технологій, які використовуються військовими та здатні автономно «ухвалювати рішення» про ураження цілей, існує нагальна потреба створювати відповідні міжнародні правові регулювання.

Текст: Георгій Кобзар