Цьогоріч до показів Мандрівного Docudaus UA активно долучився Пьотр Павлус, польський режисер фільму «В Україні». Попри складні погодні умови і транспортні труднощі, він подорожував Україною з 29 листопада до 5 грудня і встиг взяти участь за цей короткий час у чотирьох фестивальних показах в Ужгороді, Івано-Франківську, Тернополі і Чорткові.

Під час обговорень він щиро ділився досвідом зйомки повномасштабного вторгнення, розповідав детальніше про ідеї стрічки і з перших вуст чув глядацькі враження відвідувачів/-ок.

Спершу фільм про Україну Пьотр Павлус хотів зняти у Карпатах, адже колись вже бував в Івано-Франківську і Коломиї, на Верховині – проте війна змінила плани режисера. Після початку повномасштабного вторгнення він займався гуманітарною допомогою і сприяв евакуації українців та українок, розповідає Суспільне Новини, і вже незабаром почав фільмувати війну, аби задокументувати й показати те, що опиняється поза звичною оптикою медіа. В Україні під час зйомок він провів усього 60 днів, разом із українцями/-ками дослухався до вибухів і жив у харківському метро.

Режисер Пьотр Павлус. Фото: Суспільне Тернопіль

Фільм «В Україні» був створений ним у співавторстві з Томашем Вольським, котрий монтував відзнятий Павлусом матеріал. Вони дискутували про фільм під час його створення, разом шукали чутливий підхід до висвітлення життя українців/-ок у воєнному стані. Результатом творчого дуету стала форма мовчазного спостереження, в якій польські режисери пробують більше показувати і менше використовувати новинні наративи західних медіа про війну. Фільм складається зі щоденних миттєвостей, делікатних та часом ледь зримих відчуттів українських громадян/-ок – із повсякденності, в якій поряд співіснують руйнування і бажання жити, попри загарбницьку агресію й імперіалістичні зазіхання росії на цілісність України.

Перший показ фільму «В Україні» за участі режисера відбувся 1 грудня в Ужгороді  – на заході серед глядачів/-ок можна було зустріти, зокрема, і внутрішньо переміщених українців/-ок, чиї історії щільно перетиналися з образами героїв та героїнь стрічки. А вже 2 грудня, всупереч перешкодам погоди, Пьотр Павлус на показі Мандрівного Docudays UA в Івано-Франківську ділився власними спогадами про початок повномасштабної війни в Україні. На показі й обговоренні фільму побували кореспонденти Суспільного: 

«Перші виїзди були до Одеси, Миколаєва та сіл Херсонщини. Це була друга половина березня – початок квітня 2022 року. І таких виїздів було п’ять. Я жив у Києві й звідти їздив у різні населені пункти Київщини, наприклад, Бородянку. Я туди приїхав якраз тоді, коли її деокупували. Все було заміноване, тому дуже страшно там було перебувати та пересуватися. Остання поїздка була взимку 2022 року. Рік тому я був у Харкові, а також у Харківській області, за 5-7 км до кордону», – розповів режисер. 

«Там є те, що не можна прочитати в газетах та побачити в новинах. Те, як люди чекають на їжу, те, як діти граються на дитячих майданчиках, а на фоні – зруйновані будинки, як люди їдуть на роботу, як ідуть з пакетом з їжею, а на тлі – знищені магазини. Головна мета [фільму] – показати, як насправді живуть українці в таких реаліях. Я вважав своїм обов’язком задокументувати те, що тут відбувається».

Мандрівний Docudays UA у Тернополі

У Тернополі на показі 3 грудня серед глядачів/-ок стрічки на Мандрівному Docudays UA був присутній  військовий Сергій Андрушко, що тоді якраз повернувся з Донеччини і Харківщини. Після перегляду фільму «В Україні» він розповів про свої враження Суспільному Тернопіль: «Мабуть, хотілося порівняти те, що бачив я, і те, що побачив режисер. У фільмі я побачив, що у [прифронтових] містах досі є багато людей. Навіть діти. Я був у таких місцях, де можна було побачити літніх людей. У фільмі також показані місця, де вже пройшли бойові дії, де просто були сліди прильотів. Все правдиво і як воно там є. Я бачив це на власні очі». 

Сергій Андрушко. Фото: Суспільне Тернопіль

Під час розмови із глядач(к)ами Пьотр Павлус поділився, як виникла назва фільму:«Це Томаш так записав, коли почав монтувати фільм. Підписав проєкт "В Україні", бо ж раніше говорили "на Україні". Але це почало змінюватися на "в Україні". Підписав так, щоб було якнайпростіше. І так вже залишилося. Бо героєм фільму є… Нема одного героя. Героєм є вся країна».

Покази Мандрівного Docudays UA продовжуються – про те, де ще можна подивитися фільм «В Україні», читайте у нашому дайджесті подій на Житомирщині та у Жмеринці.

Чільне фото: кадр з фільму «В Україні».

20 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства США в Україні. Думки, висновки чи рекомендації не обов'язково відображають погляди урядів, благодійних організацій чи компаній цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково його автор(к)и.