Як пройшов Мандрівний Docudays UA-2023 у Борисполі?
Як пройшов Мандрівний Docudays UA-2023 у Борисполі?
Цьогоріч Бориспіль – одне з перших українських міст, де відбувся Мандрівний Docudays UА-2023. Фестиваль провели у Бориспільській публічній бібліотеці ім. В. Чорновола в центрі міста. Розповідаємо про програму Мандрівного в Борисполі та враження глядачів/-ок від показів.
Для перегляду організатор(к)и відібрали п’ять фільмів, які демонструють можливість позитивних змін у суспільстві завдяки вчинкам простих людей. На обговореннях часто лунали слова про мотивацію до дії, активність громади, боротьбу за справедливість та майбутнє країни. Разом із цим обговорювали перспективи повоєнної відбудови України – основою для неї мають стати принципи Лугано, ключовою тезою яких є впровадження реформ і подолання корупції.
Найбільш резонансну реакцію відвідувачів/-ок викликало обговорення двох фільмів українських режисерів, на показах яких були присутні й самі автори та герої стрічок.
Один з них – «Король Лір: як ми шукали любов під час війни» режисера Дмитра Гришка. У стрічці йдеться про долю внутрішньо переміщених осіб з різних куточків України, які стали актор(к)ами постановки за пʼєсою Шекспіра. Разом з одним з героїв фільму Олексієм Дашковським, який покинув Ірпінь після 24 лютого і грає роль короля Ліра у виставі, глядачі/-ки обговорили терапевтичну роль мистецтва, як воно змінює життя і допомагає постраждалим пережити травми.
Натомість фільм «Нескорений Херсон» досліджує виклики, з якими журналісти Медіаплатформи «Вгору» зіштовхуються під час війни. До перегляду та обговорення доєдналися режисер стрічки Устин Данчук та журналістка Ліза Жарких. Показ фільму викликав емоційну реакцію у глядачів/-ок – поєдналися сльози, сміх, страх і гордість. Завдяки розмові глядачі/-ки дізналися більше про долю журналістів/-ок і мешканців/-ок Херсону, які працювали в період окупації й залишаються жити й працювати у небезпечному регіоні України. «Якщо ти знаєш, заради чого і кого все це, то тобі не так страшно, ти йдеш і робиш!» – головне переконання, яке можна почути від активістів/-ок з Херсону.
Також відбувся показ кінострічки «В Україні», яка втілила погляд на події в Україні польських режисерів Томаша Вольського та Пьотра Павлуса. У стрічці немає ані дикторського тексту, ані коментарів – відтак це фільм-спостереження за людьми у містах України, які постраждали від війни.
Емоційно найважча зі стрічок цьогорічної фестивальної програми – «Зерна голоду: Україна 1933» французького режисера Гійома Рібо, вона торкається однієї з найстрашніших сторінок української історії. У фільмі кадри з історичної хроніки й витримки з класичних стрічок поєднуються із текстами Ґарета Джонса, міжнародного журналіста, який вперше у світі заговорив про Голодомор в Україні. Після перегляду глядачі/-ки обговорювали важливість таких фільмів для передачі історії наступним поколінням. Чи може одна людина виступати проти системи й пропаганди? Наскільки важлива активність кожної людини? Ці та інші питання стали частиною розмови після перегляду фільму.
Кадр з фільму «Зерна голоду: Україна 1933» французького режисера Гійома Рібо
Останній фільм фестивалю «Купка дилетантів» британської режисерки Кім Гопкінс про активних любителів кіно потішив глядачів/-ок оптимізмом. Старість – може і має бути насиченою хорошими емоціями та подіями, які можна творити власноруч.
Цьогорічна програма Мандрівного Docudays UA у Борисполі занурила в історію і показала боротьбу українців/-ок з російським агресором, а також спонукала до чутливої та емоційної розмови. Щоб подивитися ці стрічки, на покази до Борисполя приїздили глядачі/-ки зі столиці та ближніх сіл. Тим часом місцеві шанувальники/-ці кіно вже з нетерпінням чекають на наступний Мандрівний Docudays UA.
Авторка: Олена Шкребтієнко, співорганізаторка та модераторка заходів Мандрівного Docudays UA у Борисполі.
20 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства США в Україні. Думки, висновки чи рекомендації не обов'язково відображають погляди урядів, благодійних організацій чи компаній цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково його автор(к)и.