Повномасштабна війна в Україні впливає не тільки на дорослих. Вона змінює й молодь, які хоч і опосередковано, але також є частиною протистояння двох країн.

Що саме відбувається з дітьми та чи з ними загалом проговорюють події, які вони зараз проживають і бачать довкола себе? Про це говорили на Прикарпатті через документальний фільм Наси Ні Хінаан і Деклана МакҐрата «Юний Платон».

Глядачі/-ки мали змогу подивитися його у декількох локаціях. Зокрема, регіональна координаторка фестивалю від Івано-Франківської обласної організації «Молода Просвіта» Тетяна Пігурська організувала покази школяр(к)ам та освітян(к)ам. 

Стрічка розповідає про місцеву школу для хлопчиків у Північній Ірландії у робітничому районі Ардойн, що у місті Белфаст. Там процвітає бідність, наркоторгівля, а частина людей звикли говорити мовою зброї. Директор навчального закладу разом із колективом працюють над тим, аби навчити своїх вихованців критично мислити і не йти шляхом насилля. 

Спершу цей фільм переглянули старшокласники/-ці у Саджавському ліцеї. Після показу відбулося обговорення, впродовж якого школярі/-ки хоч і коротко, але все ж розповідали, чи вони з вчителями/-ками ведуть діалоги про війну. Переважно підлітки дізнаються про всі події на фронті через новини, але проговорювати їх у сім’ї чи у школі з дорослими не прийнято. Побачене провокує у них різні емоції: тривожність, страх, водночас трапляються й моменти радості. Але переживати все доводиться на самоті.

Кадр з фільму «Юний Платон»

Більш жвавий діалог після фільму відбувся вже з освітян(к)ами Долинської громади, які дивилися «Юного Платона» у молодіжному центрі «Хижка».

За словами соціальної педагогині Надії, школярі/-ки зараз доволі «заряджені». Побільшало випадків булінгу: «У нас є хлопчик, батько якого воює. Мама вдома, але помітно, що йому не вистачає уваги. Через це він багатьох зачіпав, ображав. Спершу діти терпіли, а тепер об’єдналися і вже він отримує від них». 

Як розв’язують схожу проблему булінгу у фільмі, звернув увагу керівник Молодіжної ради Долинської міської ради Володимир Най: «Колектив під час спілкування з дітьми використовує метод Сократа. Дорослі не дають дітям якогось рішення на певну ситуацію, а ставлячи питання, допомагають їм самим знайти свою правильну відповідь. Це дуже цінний приклад, який варто взяти до уваги».

Також освітян(к)и погодились із міркуванням, що певна частина вчителів/-льок їхньої громади не адаптовані до підходів Нової української школи, яка б мала внести в освітні заклади соціальну рівність та згуртованість.

«Дітям у початковій школі дають більше свободи. Вони можуть вільно вставати, виходити з кабінету, спілкуватися з дорослими неформально. Коли ж переходять у п’ятий клас, їх зустрічають вчителі старої закалки, які не розуміють реформи. Діти у них мають ходити струнко і за командою. Через це часто трапляються сварки і повне несприйняття дітьми вчителя», – розповіла пані Надія.

Мандрівний Docudays UA на Прикарпатті у місті Долина

На завершення освітяни висловили побажання до команди Docudays UA, внести фільм «Юний Платон» до переліку тих, які доступні мережі DOCU/CLUB. Кажуть, стрічка може бути добрим інструментом для навчання вчителів та вчительок взаємодіяти більш чутливо та продуктивно з дітьми.

Чільне фото: кадр з фільму «Юний Платон».

20 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства США в Україні. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відображають погляди урядів, благодійних організацій чи компаній цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково його автор(к)и.