«Коли з початком повномасштабної війни життя мене закинуло до Черкас, я був здивований, що тут, поряд зі столицею, в самому центрі країни, не було Мандрівного Docudays UA. Вирішив, що це помилка, яку треба виправити».

Упродовж багатьох років Юрій Чумак був регіональним координатором Мандрівного на Харківщині, а після 2022 року і вимушеної евакуації сім’ї з зони активних бойових дій – закохує у документальне кіно про права людини мешканців і мешканок міст, сіл і селищ Черкащини. 

Попередні два роки Юрій проводив фестиваль одразу для обох областей, однак, каже, це було організаційно і логістично досить складно. До того ж у Харкові зʼявилася нова регіональна координаторка, тож у нього відкрилася можливість максимально зосередитися на Черкащині. Єдині партнери, з якими все ж провів ряд кінопоказів на Харківщині (а ще на Сумщині та Полтавщині), – давні друзі з Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, тобто це заходи в колоніях і слідчих ізоляторах.

«Мені кожного року здається, що цей фестиваль був найкращий. Цього разу, так само, – посміхається Юрій Чумак. – Не знаю, яке слово може виразити всі ті емоції, що я досі відчуваю від усіх показів, заходів, що вдалося організувати в Черкаській області. Це такий захват, величезне моральне задоволення, яке дає заряд і наснагу на місяці вперед! Цього не знайти у великому місті. Так, там буде цікаво, файно, але щось особливе відчуваєш тільки у невеликих населених пунктах, де дійсно бракує чогось доброго, хорошого, де рідко відбуваються якісь події та зачасту, крім школи й амбулаторії, взагалі немає ніякого життя».

Цієї осені Мандрівний за тиждень із майже двома десятками подій побував у 8 містах і селах Черкащини: Золотоноші, Каневі, Чигирині, Драбівцях... Покази відбувалися для аудиторій, яким близькі ідеї фестивалю і теми захисту прав людини, європейських цінностей, демократичного розвитку України і які вже встигли полюбити документальне кіно – молодіжних центрах, безпечних просторах, бібліотеках, кількох навчальних закладах та кіноклубах Docudays UA.

«Наші глядачі та глядачки – це люди, в яких горять очі, яким не треба пояснювати, що документальне кіно про права людини – це важливо, що про права можна і треба говорити навіть за умов війни, – каже регіональний координатор Мандрівного. – Що стосується самого фестивалю, то особливістю нашого був акцент одразу на двох темах: центральній для 21 фестивалю – “10 років триденної війни, яка триває три сторіччя”, а також інформаційної кампанії з протидії сексуальному насильству над дітьми в інтернеті. Проблема, яку порушує кампанія, є кричущою, тому мені було важливо привернути до неї увагу суспільства. Ми показали фільм “У сітях” 4 рази, провели потужні обговорення з експертками, і я бачу, що це знаходить відгук».

Юрій каже, що ця стрічка – такий собі неформат фестивалю, але в цій чутливій темі вона стала дуже хорошим і дієвим інструментом. 

Беззаперечним фаворитом на Черкащині, що зібрав найбільше глядацьких симпатій, став фільм «Дівчинка далеко від дому». Він торкається тієї сторони війни, що не жахає і не відштовхує людей, а навпаки – багатьом є близькою і зрозумілою. Бо на прикладі однієї дівчини розповідає про тих, хто вимушені були виїхати зі своїх домівок, про роз’єднані сім’ї, які тримають емоційний зв’язок на відстані.

«Дуже дивно-приємне враження справив фільм “Чоботи в ґрунті, руки в землі” – настільки він теплий. Цього так не вистачає зараз. Скажу більше: після його перегляду я теж пішов купив помідори “сливки”, залишив після них насіння і посадив у себе на підвіконні. Вже маю перші маленькі паростки!».
Загалом, за словами Юрія, цьогорічна підбірка фільмів і Мандрівний справді були найкращими. Звісно, до наступного року.

Інтервʼю записала: Валерія Шеремет.

Чільне фото: Світлана Корабльова.

21 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Королівства Нідерландів в Україні та International Media Support.Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть виключно її автор(к)и.