Наші чудові фестивалі можуть завершуватися, але ще довго жити у спогадах. Сьогодні розкажемо про одну з подій Мандрівного на Тернопіллі, присвячену темі історичної памʼяті – центральній на цьогорічному фестивалі, яку регіональні координатори Мандрівного Docudays UA Володимир Ханас та Олександр Степаненко прагнули якомога глибше розкрити й допомогти осмислити глядачам і глядачкам.

Так у теплій і дружній атмосфері однодумців/-иць і поціновувачів/-ок творчості талановитої мисткині-килимарки, дисидентки, багатолітньої невільниці радянських таборів, уродженки мальовничого Заліщицького краю Стефанії Шабатури в Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відбувся вечір-портрет видатної художниці «Нескорений дух палаючого серця».

«Ми маємо вистояти та перемогти. А ще ми маємо все запам’ятати. Кожну подію. А головне – кожну людину, яка наближає день, коли закінчиться війна. І не тільки на фронті, а й в тилу. Маємо памʼятати і вшановувати всіх, хто впродовж століть відстоював честь та гідність людини й України. Поза всякими сумнівами постать Стефанії Шабатури – серед тих, хто надихає на перемогу», – цю думку Володимир Ханас прагнув донести до всіх, хто долучився до вечора памʼяті та інших спецподій фестивалю.

21 Мандрівний Docudays UA у Тернополі

Споминами про життя й творчу діяльність великої української патріотки ділилися відомі громадсько-політичні діячі та діячки, правозахисники/-иці, музейники та музейниці. Особливим акцентом заходу стала виставка картин учнів та учениць Заліщицької художньої школи, написаних за мотивами творчості Стефанії Шабатури. Поки ця виставка готувалася, музей відвідала гостя фестивалю з Кишинева Наталя Віцинська, яка запропонувала співпрацю задля популяризації творчості українських і молдовських митців.

За словами Володимира Ханаса, регіонального координатора у Тернопільській області, цей неймовірний досвід, щирі відгуки людей і зацікавленість такими заходами навіть після закінчення фестивалю надихають і додають сил рухатися вперед у боротьбі за свободу, справедливість та збереження культурної спадщини нашої країни.

«Формально Мандрівний завершується, але якісь події, започатковані ним процеси – вони будуть продовжуватися, – каже пан Володимир. – Цього разу ми говорили про нашу історію, памʼять, видатних і непересічних особистостей, про яких, на жаль, мало знають. І про потребу вшанування. Після проведення фестивалю люди починають над цим думати, цікавитися і ми йдемо далі. Ті теми, ті питання і меседжі, про які ми пробуємо говорити, вони відгукуються, проростають і дають свої результати. Як на мене – це дуже важливо».

21 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Королівства Нідерландів в Україні та International Media Support.Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть виключно її автор(к)и.