Остання пісня з Кабула

Рік

2023

Країна

Велика Британія, Катар, Португалія

Тривалість

34’

Режисери

Кевін Макдональд
Рухі Хамід

«Остання пісня з Кабула» — захоплива героїчна історія дівчат-сиріт, чию музичну школу закрили, коли Талібан захопив владу в Афганістані. Дівчата тікають до Португалії, де намагаються відбудувати своє зруйноване життя і знову почати грати музику.

У межах одного сеансу цього фільму ви зможете також побачити стрічки «Фатме», «Карнавал», та «Пухлик».

Режисер(-ка)

Кевін Макдональд

Кевін Макдональд — режисер документального та ігрового кіно, лауреат премії «Оскар».

Серед його робіт — документальний фільм про вбивство 11 ізраїльських спортсменів у 1972 році «Один день у вересні», який здобув «Оскар» у категорії «Найкращий повнометражний документальний фільм»; документальна стрічка про скелелазіння «Дотик до безодні»; історична драма «Останній король Шотландії», за яку Форест Вітакер отримав «Оскар» у номінації «Найкращий актор», а також визнані критиками документальні фільми про музикантів Вітні Гʼюстон і Боба Марлі.

У 2010 році Кевін разом із виконавчим продюсером Рідлі Скоттом зняв повнометражний документальний фільм «Життя за один день» у партнерстві з YouTube, RSA Films і LG Electronics. Стрічка оповідає історію одного звичайного дня і містить сцени, відібрані з-поміж понад 80 тисяч матеріалів, наданих людьми з усього світу. Кевін і Рідлі повернулися до проєкту «Життя за один день» у 2020 році, і премʼєра другого фільму відбулася на YouTube у лютому 2021-го. На початку 2021 року Кевін зрежисував і випустив два проєкти: «Бруно проти Тайсона» — історію про сенсаційні злети та падіння двох із найвідоміших темношкірих спортсменів у світі, а також «Мавританець» — юридичну драму про табір Ґуантанамо, де зіграли Бенедикт Камбербетч, Джоді Фостер і Тахар Рахім.

Фільмографія

«Остання пісня з Кабула» (2023), «Життя за один день 2020» (2021), «Мавританець» (2021), «Марлі» (2012), «Життя за один день» (2011), «Останній Король Шотландії» (2006), «Дотик до безодні» (2004), «Один день у вересні» (1999)

Рухі Хамід

Рухі Хамід народилася у Танзанії і має азійське походження. За останні 18 років Рухі зняла низку документальних фільмів для BBC, Channel 4 і Al Jazeera International, які здобули численні нагороди. Особливий талант Рухі — виявляти найкраще у людях і таким чином створювати інтимні, цікаві та проникливі фільми. Її ентузіазм і комунікабельність мотивують людей досягати найкращого. Рухі закінчила Королівський коледж мистецтв і працювала графічною дизайнеркою, а карʼєру продюсерки та режисерки почала з новаторським відділом BBC Community Programmes Unit, знімаючи фільми для серіалів «Відеощоденники» та «Відеонація», які здобули нагороду BAFTA. Ці серіали давали звичайним людям можливість розповідати власні історії своїми словами — задовго до поширення жанру реаліті-шоу. Рухі залишила BBC і стала незалежною режисеркою у травні 2000 року. Її фрілансерським дебютом став трисерійний проєкт «Закон у Лахорі» для Channel 4, під час якого вона отримала безпрецедентний доступ до пакистанських кримінальних судів. Вона вважає, що стояти за камерою — це найцікавіша позиція. Її документальні фільми завжди орієнтуються на персонажів та мають сильні історії.

Фільмографія

«Остання пісня з Кабула» (2023), «Чорний і Арабський» (2022)