Мій щоденник сексуального шантажу
Рік
2024
Країна
Іспанія
Тривалість
64’
Режисер(-ка)
Патрісія Франкеса
Світ Паті перевертається з ніг на голову: хтось починає шантажувати її файлами з украденого компʼютера. Від гри невидимого хакера в кішки-мишки дівчина зовсім втрачає спокій. Звернення до поліції не дає результату, і вона розуміє: вибратися з цієї пастки можна лише самотужки. У ході власного розслідування Паті дізнається, що її історія — свідчення нашої беззахисності перед загрозами цифрового світу — тільки одна з багатьох.
Попередження щодо змісту: сексуальне насильство
Виробництво
Gadea Films, Ringo Media
Дистрибуція
Taskovski Films
Нагороди
Премія Gaudí за найкращий документальний фільм
Режисер(-ка)
Патрісія Франкеса
Патрісія Франкеса — режисерка, продюсерка й співзасновниця компанії Gadea Films. Закінчила Університет Рамона Ллуля за спеціальністю «аудіовізуальні комунікації», а також Університет Помпеу Фабра, де здобула магістерський ступінь у галузі креативної документалістики. Працювала над фільмами «Заборонені голоси» (реж. Мор Луші, 2015) і «Щоденники Осло» (реж. Мор Луші, Даніель Сіван, 2019), а після повернення до рідної Барселони стала продюсеркою стрічки «Мамця» (реж. Лаура Ерреро Ґарвін, 2019). Її режисерський дебют — документальний фільм «О, люба Саро» (2021) — здобув низку нагород.
Фільмографія
«Мій щоденник сексуального шантажу» (2024), «О, люба Саро» (2021)
