Хедлайнером 22 Мандрівного Docudays UA на Івано-Франківщині став фільм режисера Гара О’Рурка «Санаторій» — спостережлива документальна історія про одеську здравницю, що застигла між минулим і теперішнім. Одразу три покази фільму були заплановані у регіоні, а перший з них відбувся в самому серці Івано-Франківська — в освітньому екопросторі Re:space, який поєднує функції громадської сортувальної станції та місця зустрічей небайдужих до екології.

Попри вечірній час, на перегляд зібралися люди різного віку — від студентів до старших глядачів. Одна з відвідувачок, гостя з Києва, зізналася, що прийшла на показ буквально перед від’їздом потяга:

«Хотіла встигнути хоча б на цей фільм. Було цікаво подивитися, як режисер бачить те, що для нас звичне, — санаторії, які живуть у власному часовому вимірі».


Машина часу на березі лиману

Показ розпочався у затишній атмосфері — у приглушеному світлі, з ароматом свіжозвареної кави. На екрані — кадри життя Куяльницького санаторію. Зал реагував тихими усмішками, подивом, співпереживанням.

Після завершення — одразу ж розмова.

«Режисеру вдалося показати зріз суспільства, яке ніби законсервувалося у цьому просторі, — сказала одна з глядачок. — Люди приїжджають сюди не лише за процедурами, а й за відчуттям минулого, спокоєм, який вони колись мали. Санаторій — це машина часу».

Головний магніт для відвідувачів, зазначили учасники обговорення, — не старі корпуси чи радянські процедури, а сам Куяльницький лиман із його цілющими грязями. Проте водойма міліє, і разом із нею зникає не лише природа, а й частинка людських історій, пов’язаних із цим місцем.


Від санаторію до джерела: екологія поруч

Тема фільму несподівано перегукується з локальною реальністю Івано-Франківська.
Екологиня Тамара Кундельська поділилася з глядачами спостереженням: Україна поступово втрачає свої водойми — не лише через кліматичні зміни, а й через безвідповідальне ставлення людей.

Одним із прикладів є джерело в центральному парку Івано-Франківська, добре відоме мешканцям. Ще недавно там набирали питну воду, а нині прохід огороджено стрічкою — поблизу ведеться житлова забудова.

«Під час будівництва було знято шари ґрунту, що живили підземні води. Тепер джерело забруднене, і місто ризикує його втратити», — розповіла екологиня.

Глядачі погоджуються: проблема відома, але реакції громади поки недостатньо. У соцмережах уже з’явилися повідомлення активістів про озеро, що утворилося поруч із будівництвом. Забудовник пояснює це опадами, проте екологи мають іншу думку — йдеться про руйнування водоносного шару.

Кіно, що пробуджує дію

Показ «Санаторію» став нагодою не лише подивитися фільм, а й побачити власну реальність крізь документальний кадр. Від Куяльницького лиману до франківського джерела — це історії про спільну відповідальність, про вміння чути землю і берегти її.

Чи переросте обговорення в конкретні дії — покаже час. Але точно відомо: після таких зустрічей люди йдуть додому з новими думками, а іноді — з рішучістю діяти.

Авторка: Тетяна Пігурська

22-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.