«Кельтська утопія» розповідає історію нової Ірландії та її яскравої музичної сцени, а заразом і постколоніального суспільства, що намагається осмислити власну спадщину — суспільства, де народна музика несе в собі як тягар минулого пригноблення, так і мрію про світле майбутнє.

Відродження ірландської фолк-музики дозволяє митцям, що творять у жанрах панку, хіп-хопу та інших, переосмислити давню традицію й спрямувати її в несподівані напрямки. У «Кельтській утопії» вони подорожують островом, розповідаючи історії та співаючи пісень у спробах зрозуміти своє минуле й зцілити колоніальні травми. За допомогою архівних матеріалів режисери пов’язують теперішнє із непростою історією Ірландії та створюють багатошаровий портрет острова, що звикає до перших ста років часткової незалежності.