Систематичне нищення української культури вимагає переосмислення підходів до її збереження. Йдеться не лише про порятунок уже наявних культурних надбань, а й про превентивні заходи, підтримку носіїв традицій та створення умов для гідного життя і творчої діяльності людей з окупованих і деокупованих територій.

Експертами зустрічі стали дослідники української культури:

● Микола Шкрібляк — етнограф, журналіст, дизайнер, заслужений діяч мистецтв України, директор Буковинського центру культури і мистецтва, асистент кафедри декоративно-прикладного мистецтва ЧНУ ім. Ю. Федьковича;

● Іванна Стеф’юк — етнографиня, письменниця, літературознавиця, членкиня Національної спілки письменників України, завідувачка відділу Буковинського центру культури і мистецтва.

До події долучилися і працівники/-иці Палацу молоді й студентів міста Херсона на чолі з директоркою Оленою Звягіною. Їхня присутність стала промовистим свідченням того, що культура об’єднує людей попри виклики війни.

Фото: учасники/-иці події.

Особливого змісту зустрічі надали дві презентації на тему збереження культурної памʼяті.

Етнографиня Іванна Стефʼюк представила фотоальбом «Поліна Райко: невидиме. Нове дослідження її життя і творчості», упорядницею якого є Олена Афанасьєва. Учасники/-иці ознайомилися з життєвим шляхом видатної представниці українського наївного мистецтва Поліни Райко та феноменом її розписаного будинку в Олешках на Херсонщині, який став важливою частиною української культурної

пам’яті.

Фото: Іванна Стефʼюк, етнографиня, завідувачка відділу Буковинського центру культури і мистецтва.

У розмові перепліталися різні культурні світи: знаменитий таврійський розпис, буковинська бісерна прикраса — жіночі і чоловічі гердани, лемківські строї з Новоайдарщини, гуцульський діалект, який так само потребує нашої уваги, плекання й захисту. Згадували й постаті, чиї імена є невіддільними від культурної історії Буковини: Георгія Гараса, Опанаса Шевчукевича, Івана Снігура та багатьох інших митців і подвижників, які залишили по собі безцінну спадщину.

Наступна презентація —  фотовиставка частини авторського проєкту фотографа та журналіста Костянтина Ревуцького «Херсон. Дніпровський рубіж» — продовжила розмову у вимірі сьогодення. Через фотографії проєкт розповідає про життя міста-форпосту на самій межі вогню, про людей, які щодня демонструють незламність Півдня. Символічно, що ця розмова відбулася напередодні 11 листопада — дня визволення Херсона від російської окупації.

Фото: Микола Шкрібляк, етнограф, директор Буковинського центру культури і мистецтва.

Окрему увагу під час дискусії приділили необхідності створення на Буковині максимально сприятливих умов для внутрішньо переміщених осіб як носіїв нематеріальної культурної спадщини. Буковина сьогодні може стати простором, де їхні традиції отримають нове життя, де різні регіональні культури взаємозбагачуються й творять спільну українську культурну мозаїку.

Ця зустріч ще раз засвідчила: культурна спадщина не має кордонів, а її збереження — це спільна відповідальність усіх українців.