Особливою частиною зустрічі стало онлайн-долучення Ольги Черняк — однієї з героїнь стрічки. Вона розповіла про зйомки, історії жінок, які наважилися свідчити про пережите, та значення фільму для постраждалих і для України.

Фото: Марія Менджул, регіональна координаторка Мандівного Docudays UA, голова правління ГО «КАПЛ «Вестед»; учасники/-иці події.

Документальна стрічка «Сліди» розповідає історії шістьох українських жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії. У центрі фільму — історія Ірини Довгань, колишньої полонянки, яка стала активісткою та документує свідчення постраждалих. Після звільнення Ірина заснувала громадську організацію «SEMA Ukraine», яка документує сексуальні злочини, скоєні під час війни, та допомагає постраждалим відновлюватися після пережитого. До організації долучилися й інші героїні фільму, які зараз руйнують нав’язану злочинцями тишу, фіксують правду та допомагають домагатися відповідальності.

Для аудиторії Карпатської агенції прав людини «Вестед» перегляд цього фільму мав особливе значення. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, захист прав постраждалих, доступ до справедливості та подолання стереотипного ставлення — теми, з якими працює організація. Такі фільми допомагають не лише краще зрозуміти масштаб злочинів, а й побачити за статистикою конкретних людей, їхній досвід, біль і силу.

Подолати мовчання — вже великий крок

Після показу глядачі та глядачки мали змогу поспілкуватися з Ольгою Черняк — жителькою Херсона, колишньою державною службовицею районної адміністрації. У серпні 2022 року російські військові викрали її разом із чоловіком і сином. Рідних згодом звільнили, а Ольга провела в російському полоні 280 днів. 

Пережите не зупинило Ольгу в бажанні допомагати іншим. Сьогодні вона підтримує постраждалих у Херсоні: допомагає розв’язувати нагальні практичні питання та знаходити можливості для реабілітації. Як членкиня громадської організації «SEMA Ukraine», Ольга також долучається до адвокації прав постраждалих на національному й міжнародному рівнях. 

Фото: Ольга Черняк, героїня фільму «Сліди».

Під час розмови Ольга наголосила, що про сексуальне насильство, яке Росія чинить на тимчасово окупованих територіях України, не можна мовчати. За її словами, режисерки приїжджали до кожної героїні додому, щоб записати її історію саме в тому просторі, де жінка пережила окупацію. 

У кадрі — не абстрактні руїни, а справжні домівки героїнь: подвір’я, кімнати, пошкоджені стіни. Це місця, які зберігають пам’ять про пережите. Такий підхід робить історії особливо близькими й відчутними: глядач бачить не просто наслідки війни, а частину життя конкретних жінок.

Одна з найважливіших думок, якою поділилася Ольга, стосувалася стигми навколо сексуального насильства. Багато героїнь фільму — жінки старшого віку, які виросли в суспільстві, де про такі речі не прийнято було говорити.

«Для кожної героїні це був великий подвиг», — наголосила Ольга, говорячи про рішення жінок відкрито свідчити про пережите.

Вони дали свідчення не лише правоохоронним органам, а й міжнародним медіа. Серед них — Людмила Мефодіївна, історія якої була опублікована на першій шпальті The New York Times. Її досвід свідчить про те, наскільки важливо, щоб голоси постраждалих були почуті в Україні та за її межами.

Фільм як свідчення і зброя

Окремо Ольга поділилася враженнями від першого показу стрічки на Берлінському міжнародному кінофестивалі. Для героїнь це була можливість не лише розповісти свої історії міжнародній аудиторії, а й нагадати про Україну та злочини, які чинить Росія.

Вона згадала, як учасниці фільму розгорнули український прапор на червоній доріжці Берлінале. Люди навколо почали підходити, просити сфотографуватися з ними та прапором. Для Ольги цей момент став особливим відчуттям підтримки й перемоги.

«Це наша зброя. В першу чергу — це зброя саме України проти Росії, проти окупанта», — так Ольга говорить про значення фільму.

Сексуальне насильство використовується агресором як інструмент приниження та знищення людської гідності. Саме тому свідчення постраждалих мають таке велике значення: вони руйнують нав’язану злочинцями тишу, фіксують правду та допомагають домагатися відповідальності.

Фото: перегляд фільму «Сліди».

Для «Вестед» важливо створювати простір для таких розмов — адже говорити про сексуальне насильство важко, але мовчання не захищає постраждалих і не наближає справедливість. Справедливість потребує суспільства, яке готове слухати, вірити постраждалим, поважати їхній досвід і не перекладати на них відповідальність за скоєне насильство. Тому продовжуймо слухати, підтримувати й поширювати правду. 

Кожна почута історія — це ще один крок до того, щоб злочини не були забуті, а постраждалі не залишалися наодинці зі своїм досвідом.

Авторка фото: Марія Менджул.

23-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Міжнародного фонду «Відродження». Думки, висновки чи рекомендації не обовʼязково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.