Мандрівний Docudays UA, який усьоме проходив на Волині з 23 листопада по 11 грудня, зібрав півтори тисячі глядачів різного віку. Основними локаціями цього року стали міста Луцьк і Ковель. Показ та обговорення фільмів було проведено як на відкритих майданчиках, так і в закритому форматі – в освітніх закладах області й у Ковельській виховній колонії. Загалом для перегляду регіональними партнерами було обрано 19 найкращих стрічок української та світової документалістики.

У Луцькому педагогічному коледжі

Найактуальнішими цього року, як і минулого, були фільми про Майдан. Окрім них, глядачі мали можливість подивитися стрічки про виборчі маніпуляції в Естонії та Кенії, про важкі умови праці на каучуковій плантації, жертовність людини і нації заради свободи.

«Фільми дуже актуальні для сьогодення, зокрема – для української реальності, – вважає одна з модераторок показів Ірина Мусій. – Особливо важливо показувати такі фільми як «Пост Майдан», «Скрізь Майдан», «Медик іде останньою», щоб розуміти події в нашій країні і не забувати ані їх, ані людей, котрі загинули в ім’я свободи». «Наші студенти були задоволені кінопереглядами й щоразу ділилися думками під час обговорення. Найбільше враження на них справив фільм «Вєрка». Це історія про неймовірну зміну та про любов, яка надає сенс життю», – зазначила керівник Кіноклубу медіа-просвіти Docudays UA при юридичному факультеті СНУ ім. Лесі Українки Руслана Ковальова, який долучився до організації показів фестивальних фільмів.

У межах фестивалю відбувалися не тільки покази документальних стрічок, а й правові медіа-кав’ярні – дискусійні майданчики, під час яких учасники не лише обмінювалися думками та враженнями, а й намагалися дати відповіді на поставлені проблематикою фільмів питання. А родзинкою фестивалю стала виставка світлин відомого українського художника-дументаліста Олександра Глядєлова «Чуєш, брате?», яка викликала у лучан великий інтерес і багато схвальних відгуків.

Олександр Глядєлов

«Основний акцент у проведенні цього фестивалю ми робимо на молодь, адже саме вона сьогодні з новими мисленням і новим баченням може щось змінити в країні. Хоча фільми не мають ані вікових, ані інших обмежень, бо розмови на серйозні теми можна вести і з шестикласниками, і з людьми зрілого віку. Головне – так розставити акценти, аби глядачам було зрозуміло, про що фільм, яка проблематика в ньому порушена, як попередити або унеможливити подібні факти порушень прав людини тощо. Ми намагаємося розвивати в людині критичне мислення, бажання ставити питання і шукати на них відповіді. Саме тому всі перегляди фільмів обов’язково супроводжуються обговоренням», – зауважує регіональна координаторка фестивалю у Волинській області Богдана Стельмах. «Рада, що тепер у нас сформувалося коло поціновувачів документального кіно про права людини, і я сподіваюся, що з кожним сезоном вона ставатиме все більшою», – зазначила модераторка фільмів Тетяна Карпів.

Під час однієї з правових медіа-кав'ярень

Співорганізатором фестивалю у Ковелі стала громадська організація «Центр правової допомоги», яка показала документальні стрічки для місцевих школярів і студентів. За словами програмного менеджера організації Нати Самчинської, перший досвід роботи з фестивальними фільмами виявився дуже корисним: «Ми дуже раді й тішимося тим, що люди, які завітали на покази, залишилися задоволеними й дякували за можливість перегляду цих фільмів. Навіть фанати фестивалю з’явилися. Висловлюємо подяку всім, хто долучився до проведення й організації події та глядачам за те, що знайшли час прийти».

Оргкомітет Мандрівного фестивалю Docudays UA висловлює щиру вдячність партнерським організаціям і медіа-партнерам за активну життєву позицію та сприяння в донесенні до громадян інформації про права людини, свободу вибору й відповідальність перед собою та суспільством.

Джерело: volynpressclub.org.ua