Ті, що сказали «ні»
Після десятиліть мовчання постраждалі та родичі жертв масових розправ засновують Народний cуд. Вони свідчитимуть проти злочинів, які чинила Ісламська держава в Ірані, злочинів, що приховували від загалу понад 25 років. Відповідальні за них тепер обіймають високі державні посади в Ірані. Їхня таємниця була б у безпеці, якби не зусилля декого з тих, хто вижив. 2013 року міжнародний трибунал у справі Ірану скликається до Міжнародного суду Гааґи. Тепер вони отримають можливість притягнути Іран до відповідальності за злочини проти людства.
Німа Сарвестані починав кар’єру як журналіст в Ірані, та після переїзду до Швеції 1984 року зайнявся документалістикою. Концентруючись на соціальних і політичних проблемах, він шукає натхнення серед тих, хто віддано бореться за свою справу.
Вибране: Оголена та вітер (2002), Гість мерця (2003), Продаж нирок (2006), Я коштував 50 овець (2011), Воля за ґратами (2013)
