Українські шерифи
Неначе птах, в’ється у повітрі невеличкий український прапор, прикріплений до автомобіля двох «шерифів», обраних громадою села на півдні України.
Шерифи рятують жінку від анаконди, вселяють бездомного Колю в порожню хату – щоб він, нарешті, став людиною, вберігають неписьменного Індіанця від неминучого арешту.
Непроглядні зимові тумани. На сході країни йде війна. Чоловікам приходять повістки в армію. Діти пишуть листи воїнам і збирають передачі з консерваціями й теплими шкарпетками. У селі з’являється сепаратист.
Країна для цих людей – це їхнє село.
Настає весна – і життя буяє з новою силою. Шерифи фарбують в золотий колір пам’ятник радянському солдату – переможцеві війни попередньої. Навесні вони за традицією святкують День перемоги, хоча до перемоги в цій війні ще дуже далеко.
Роман Бондарчук закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Його наставником був Юрій Іллєнко – один із засновників Української школи поетичного кіно. Роман створив низку короткометражних фільмів, документальних стрічок та відеокліпів. Він також є автором декількох художніх літературних творів й учасником виставок фотографії та сучасного мистецтва. Як режисер документального кіно співпрацював з телеканалам ZDF, ARTE, MDR тощо. 2015 року він завершив роботу над своєю першою повнометражною документальною стрічкою «Українські шерифи».
Вибране: Таксист (2005), Радуниця (2007), Кафе «Вояж» (2013), Євромайдан. Чорновий монтаж (2014)
