Я не тутешня
Ґ’єдре Жіцките

Хосебе (88 років) мешкає у будинку для літніх людей у Чилі. У неї є манія – знати, звідки родом решта її літніх співмешканців. Усі кажуть їй, що вони чилійці, а не іспанці, як вона. Хосебе постійно думає про свою молодість у Країні Басків. Після року життя тут їй важко згадати, що вона у будинку для літніх людей. Але після 70 років життя у Чилі вона досі живо пам’ятає свою батьківщину.

Майте Альберді – чилійська режисерка і продюсерка. Вона вивчає кіно та естетику в Чилійському католицькому університеті. У неї склався дуже особливий режисерський стиль, завдяки якому вдається створювати інтимні портрети персонажів, із котрими вона працює за допомогою повсякденних історій у дрібномасштабних світах.
Вибране: «Рятувальник» (2011), «Одинадцять» (2014)

Ґ’єдре Жіцките (1980 р.) – литовська режисерка і продюсерка. Вона закінчила маґістратуру у сфері візуальних мистецтв у Вільнюській академії мистецтв у 2007 році.
Вибране: «Як ми грали революцію» (2012), «Майстер і Тетяна» (2015)