Для показу фільму «Історія зимового саду» в Ужгороді обрали особливе, але надзвичайно влучне місце – ботанічний сад в Ужгороді. Так, у листопаді під час Мандрівного Docudays UA туди завітали лідер(к)и учнівського врядування центру «КОРЗО». Показ та обговорення відбулися за участю модераторки Марії Симкович, координаторки фестивалю Марії Менджул та освітньої експертки з організації «ФОРЗА» Світлани Купцової.

Як зазначила модераторка Марія Симкович, місце показу фільму вибрали невипадково, адже історія фільму українського режисера Семена Мозгового базується на долі Павільйону квітникарства колишнього ВДНГ. А історія ужгородського ботанічного саду є не менш цікавою. Він має статус пам’ятника садово-паркового мистецтва державного значення. Розташований у м. Ужгороді й за 70 років працівникам вдалося зібрати чимало – близько 3000 видів рослин.

Перегляд фільму порушив дуже багато дискусійних питань. Кожен мав свою позицію, яку аргументовано відстоював. Хтось жалів головну героїню фільму. Це важко, коли сорок п’ять років працюєш на одній роботі, рослини стають сенсом життя, а тут раптово тебе просять піти на пенсію. Інші зазначили те, що потрібно давати роботу й молодим спеціаліст(к)ам. Інша річ, що молодь не дуже хоче йти працювати на такі посади й у рідному їм місті.

Проблема змін помітна в зміні пейзажів фільму. Це ніби метафора змін у державі, зміни поколінь. Одразу впало в очі те, що історія головної героїні фільму – літньої працівниці Валентини Вороніної – символічно перегукується із життям працівників Ужгородського саду. Валентина підтримує рослинний простір, вкладаючи туди своє життя. Патріотизму в ужгородському саду теж не бракує: учнів вразила велика любов працівників та працівниць, з якою вони доглядають рослини.

Стало символічним для школярів і те, що оранжереї Павільйону та Ужгородського ботанічного саду теж візуально дуже схожі. Під час проведеної для учнів екскурсії було зауважено, що за зиму багато тропічних рослин загинуло. Не вистачає рук, щоб доглянути за ними. Відповідно, учні й прийняли рішення весною зорганізувати однокласників зі шкіл міста, аби кожного тижня допомагати працівникам(-цям) саду.

Після обговорення фільму школярі та школярки працювали в групах над проблемами зміни клімату. В Ужгороді діє громадська організація «ФОРЗА», яка є членом Робочої групи неурядових екологічних організацій з питань зміни клімату в Україні, спеціалізується на енергоефективності та енергозбереженні, адаптації до зміни клімату. Світлана Купцова, освітня експертка ГО «ФОРЗА», провела інтерактивне обговорення таких питань: що нам дає ліс, які види продукції лісу є найважливішими для нашого суспільства. Експерт ознайомила присутніх з голосуванням, що наразі проходить на сайті «Ліси Європи» щодо найважливіших видів продукції, та разом з ними провела це голосування.

Виявилося, що результати голосування групи ужгородських лідерів збігаються з результатами голосування в Європі за першим місцем (їстівна продукція з лісу – гриби, ягоди) та за третім (папір), а от на другому місці школярі визначили медикаменти/косметику, тоді як в Європі на другому місці – інновації з дерева.

Отже, у результаті обговорення всі ще раз пригадали, наскільки необхідним для людей є ліс, адже без нього важко уявити життя. Ботанічний сад, у якому відбувався перегляд фільму, – це також форма лісу, але створеного людиною.

«Мені до болю хочеться залишити цю фотографію тут. З вірою в те, що саме за цими дверима розпочнеться відлік чогось нового. З надією, що колись квіти в цьому саду лише процвітатимуть. 13.11.2017. День, що перевернув мій світ», – ділиться враженнями в мережі Instagram голова учнівського врядування міста Ужгорода «КОРЗО», учениця 10-го класу УЗОШ №6 Наталія Савко.

Фото: Марія Симкович, Наталія Савко