Зараз ми всі живемо в тилу. Показ «Боротьби Джамали» в Бердянську
Зараз ми всі живемо в тилу. Показ «Боротьби Джамали» в Бердянську
Цього року Мандрівний Docudays UA привіз один фільм, якого не було на фестивалі в березні. Цей фільм – «Боротьба Джамали». Показ картини пройшов у школі № 2 міста Бердянськ. Особливістю показу стало те, що, крім школярів, на фільм прийшли й викладачі, які теж захотіли переглянути кінострічку.
Традиційно для кінопоказів у рамках фестивалю після фільму відбулося обговорення. Деяким учасникам дискусії було складно стримувати емоції, адже фільм дуже сильний.
Одна з учасниць обговорення зазначила: «Ця пісня… вона про трагедію, що може торкнутися кожного з нас. Це не лише про кримських татар, кримчан чи мешканців Донецької та Луганської областей. Вона про всіх нас».
Звучали думки, що фільм не про політику, а про людяність. Щоб не допустити нових депортацій, необхідно проговорювати травматичний досвід минулого, проводити освітню роботу. Адже те, що сталося тоді з кримськими татарами, може трапитися з кожним з нас, якщо при владі опиниться тоталітарна держава.
«Я тільки зараз зрозуміла, як під час Другої світової люди жили в тилу. Насправді, ми зараз також живемо в тилу. Це спочатку незвично, а потім звикаєш і починаєш жити як завжди, не звертаючи уваги на те, що відбувається на непідконтрольних територіях. Але це неправильно. Проблема ж існує», – сказала одна з учасниць обговорення.
А ось учениця, яка переїхала до Бердянська з окупованої Донецької області, поділилася особистим: «Коли Джамала перемогла, учитель історії розповів нам про депортацію. Хоча це було дуже небезпечно, оскільки батьки деяких дітей воювали в ополченні і його могли здати. Тоді в нас уже не було історії України».
Учасники обговорення також згадували, як уперше побачили в місті людей зі зброєю, як по вулицях проїжджали танки в напрямку Донецької області, як їздили машини швидкої допомоги під час подій у Маріуполі.
Наприкінці кожен думав, що може зробити особисто, аби вплинути на ситуацію. З'явилася ідея написати листи солідарності українським політв'язням, які сидять у тюрмах Росії, та більше розповідати оточенню про те, що відбувається в Криму: про викрадення, тортури й порушення прав людини.
Фото: Гульнара Абдулгазієва