Сніжної суботи, увечері, у культурно-діловому центрі «Світогляд» у Чернігові зібралися, певно, найпалкіші прихильники документального кіно, яким навіть хуртовина не стала на заваді. Розпочалася не тільки справжня зима, 2 грудня відбувся також показ фільму-відкриття XIV Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Чернігові, а саме «Боротьба Джамали» (Швеція, 2017 рік, режисер Елін Йонссон). Про захід та враження розповідає регіональний координатор фестивалю в Чернігові Сергій Блєднов.

Що ми знаємо про права людини та, особливо, права кримських татар в окупованому Росією Криму? Якісь уривки з українських новин та пропагандистські гасла, що поширюються країною-агресором. Кіно – одна з можливостей говорити про цей досвід. Таким є фільм «Боротьба Джамали», показ якого відбувся в рамках Мандрівного фестивалю Docudays UA.

Фільм вражає особливою історією головної героїні, її сім’ї, яка свого часу була депортована з Криму в Узбекистан. У дорозі, стоячи в повному вагоні майже декілька діб, люди помирали від голоду та спраги. Бабуся Джамали втратила свою доньку в поїзді.

Цей фільм не про конкурс «Євробачення», а про долю та боротьбу співачки, яка за три хвилини свого виступу змогла нагадати декільком мільярдам людей про історію депортації кримських татар радянською владою, про події, які повторюються вже у XXI столітті. Також ця документальна стрічка розповідає про життя кримських татар у сучасному Криму, про арешти та зникнення людей, про моральний тиск на російському телебаченні родини співачки.

Дуже важливою була дискусія, проведена після фільму, та розповідь експерта з організації «Крим SOS» Сабіни Піясової про теперішню ситуацію на півострові. Сабіна як безпосередній свідок подій у 2014 році та людина, яка іноді буває в окупованому Криму, щоб побачити сім’ю, розповіла про нинішнє становище регіону, про настрої людей та поступову деградацію прав людини та соціальної сфери. Особливо Сабіна наголосила про тотальний контроль правоохоронної системи Росії за кримськими татарами, про стеження за людьми сучасними технологічними методами (відеокамери, використання «дронів» у прослуховуванні) та методами, які б, здавалося, пішли в минуле («анонімки»).

На мою думку, фільм нагадав нам про тонку межу між сучасною свободою та «добровільним рабством», у яке може загнати людей імперські амбіції минулих та й сучасних керівників держав.

Чільне фото: Кадр з фільму «Боротьба Джамали»

Фото: Марина Забара