Цього року до кінопрограми Мандрівного Docudays UA входить фільм «Audience Emancipated: Боротьба за кінотеатр «Емек». Історія стамбульських протестів – це не лише боротьба за культове, важливе для жителів місце. Ці протести порушують питання: кому належить міський простір. Вони надихнули нас розпочати розмову про український контекст. Залучивши до обговорення локальних експертів(-ок), митців(-сткинь), урбаністів(-ок) та активістів(-ок), ми прагнемо дослідити, як розвиваються публічні простори в містах України та хто впливає на зміни в них.

27 грудня о 19:00 у Чернігові запрошуємо на лекцію мистецтвознавиці Євгенії Моляр (Київ) та показ фільму «Audience Emancipated: Боротьба за кінотеатр «Емек».

Місце: Ілюзіон (вул. Музейна, 6)

Лекція мистецтвознавиці Євгенії Моляр (Київ) присвячена розвитку публічних просторів і досвіду ревіталізації кінотеатрів ініціативою «ДЕ НЕ ДЕ».

Яку роль виконують публічні простори в житті міста й хто впливає на їх формування? Ми поговоримо про те, як відбувається регулювання діяльності різних акторів у публічному просторі, а також про залучення громад для прийняття рішень щодо його змін. Ідеться не лише про шляхи комунікації між міською владою й жителями міста, а й про те, як громадяни можуть боротися за право бути почутими.

Причиною дискомунікації між владою та громадою є не так корупція та недосконалість законодавства, як тектонічний розлом у сприйнятті публічного простору. Для міських чиновників облаштування публічного простору вбачається в прикрашанні та декоруванні. Натомість те, як функціонують ті чи інші місця, лишається поза їхньою увагою.

Сьогодні ж відбувається не тільки трансформація публічного простору, а змінюється ставлення до нього, способи користування ним та формується усвідомлення індивідуальної відповідальності за спільне. Саме тому громада дедалі активніше втручається в процеси в міському середовищі та різними способами виборює можливість бути почутою.

____

Євгенія Моляр є учасницею самоорганізованої ініціативи «ДЕ НЕ ДЕ», що досліджує культурну та інфраструктурну спадщину радянського періоду. Зосередившись на урбаністичних трансформаціях під час декомунізації, «ДЕ НЕ ДЕ» пропонує критичне переосмислення радянської спадщини.

ВХІД ВІЛЬНИЙ