Обʼєднані відчуттям відповідальності та спільності у боротьбі за цінності прав людини й демократії, ми продовжуємо готувати 22-й Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA разом із партнерами в різних куточках країни! 

Аби розділити радість від очікування, привідкриваємо завісу майбутнього фестивалю — розповідаємо про найважливіше з семінару «Організація та проведення 22-го Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA» для регіональних координаторів/-ок, що традиційно зібрав команду в Києві за місяць до Мандрівного.

Цієї осені ми представимо десять сильних надихаючих кіноісторій з усього світу, відібраних з програми 22-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, – в містах і селах 19-ти областей України. Ми будемо говорити про права і гідність людини в часи війни, про пам’ять і справедливість, про готовність брати відповідальність і творити майбутнє. 

Основний акцент — на наших людях, українцях та українках, їхніх внутрішніх силах на продовження боротьби, опір ворогу і щоденну співдію. Концепцію 22-го Docudays UA презентувала виконавча директорка ГО «Докудейз» Світлана Смаль:

«Щороку, коли думаємо над темою фестивалю, ми намагаємося виділити щось особливо важливе і ґрунтовне, що болить нашому суспільству. Цього разу ми зупинилися на партисипативній демократії — демократії, яка передбачає безпосередню участь громадян, кожного і кожної з нас, у житті своїх громад і держави. Тобто, коли ми не лише делегуємо владі можливість приймати рішення, а долучаємося до їх ухвалення, творення змін і готові за потреби коригувати цей курс. Все це ми обʼєднали в назву “Рідкісний ресурс”».

22 Мандрівний Docudays UA присвячується пам’яті Тетяни Кулик – координаторки Департаменту з розвитку мереж ГО «Докудейз»

Для Мандрівного рідкісним ресурсом була його координаторка Тетяна Кулик — людина, яка вкладала своє велике серце у фестиваль і допомагала іншим відчути в собі силу робити важливі речі. Її життя раптово обірвалося 29 липня, в день, коли ми планували й обговорювали з-поміж іншого і цей семінар. 22-й Мандрівний Docudays UA буде присвячений світлій пам’яті Тетяни.

Алла Тютюнник

«Вона була опорою для багатьох із нас. У Тані було дуже багато любові й уваги до людей. З нею хотілося говорити, адже вона чула, розуміла і завжди підтримувала, — так із теплом про Тетяну відгукується Алла Тютюнник, директорка Департаменту зі стратегічного розвитку ГО “Докудейз”. – Ця її цінність особливо проявилася, коли вона почала працювати в мережах Docudays UA: вона знала, чим живе і дихає кожен із понад 400 кіноклубів, вміла розвіювати страхи, надихати та осміляти, а відтак — повертати непрацюючі кіноклуби до життя. Так само було з Мандрівним. Це особливий талант — поводитися з людьми так, як це робила Таня, і з’єднувати те, що, здавалося, неможливо з’єднати. Я думаю, вся її історія — це історія про любов, бо вона дуже любила людей і люди любили її».

У час війни права людини стають важливішими, ніж будь-коли, а Мандрівний набуває особливого значення: нашим координаторам та координаторкам вдається організовувати Мандрівний фестиваль навіть у прифронтових і прикордонних областях. Цього року до мережі доєдналося ще три громадські організації – «ІРЦ Правовий простір», «Українська античність» та «Рівненська правозахисна група», які проведуть покази документальних стрічок і правопросвітницькі події на Херсонщині, Чернігівщині та Рівненщині. Загалом 22-й Мандрівний Docudays UA з нами творитимуть 29 організацій — наших регіональних партнерів. 

Впродовж трьох днів тренінгових сесій разом із менеджерською командою та потужними правозахисниками й правозахисницями регіональні координатор(к)и Мандрівного фестивалю дізнавалися про тонкощі законодавства в питаннях захисту персональних даних і дотримання авторських прав, говорили про інклюзивний підхід, захист прав дітей на фестивалі, а також заглиблювалися в тему партисипативної демократії (відомої також як «демократія участі») як наскрізну для 22 Docudays UA — розбирали практику та перспективи її застосування, плюси та мінуси, конкретні кейси в державах ЄС та в Україні та багато іншого.

Олександр Павліченко, член Правління ГО «Докудейз», виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Сьогодні, за словами члена Правління ГО «Докудейз» і виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини  Олександра Павліченка, питання участі громадян і громадянок у житті своїх громад і держав є актуальним для більшості демократій світу і, як ніколи, — для України.

«Партисипативна демократія є основною формою включення громадськості в процеси прийняття рішень, можливість впливати на владу і контролювати її — як на місцевому, так і на державному рівні, — пояснює Олександр Павліченко. — Ми можемо бути незадоволені багатьма явищами, що відбуваються в Україні, але це дійсно демократична держава, і ми маємо багато позитивного, зокрема в контексті партисипації: її форми закріплені на законодавчому рівні, вони реалізуються у відповідних практиках і політиках держави. Останній приклад — 22 липня 2025 року, коли на протестах за збереження незалежності НАБУ і САП ми продемонстрували яскравий зразок дії, мирного процесу, що вплинув на ухвалення рішення на державному рівні». 

Серед гостей семінару також були представники надійних партнерів ГО «Докудейз» — Європейської комісії та Посольства Швеції в Україні, завдяки підтримці яких фестиваль та інші культурно-просвітницькі проєкти стають можливими.

Василь Романюк, координатор проєктів співробітництва Посольства Швеції в Україні

«Мати привілей бути долученими до такої сильної, талановитої та натхненної спільноти — це справді велика честь. Дякую за вашу стійкість і незламність! Те, що ви робите в цих обставинах, у цій країні, в цьому суспільстві, мабуть, є найважливішою і найціннішою роботою, яку ви коли-небудь робили, — зазначив Василь Романюк, координатор проєктів співробітництва Посольства Швеції в Україні. — Docudays UA є певним трампліном для виведення українських та інших дебютних робіт на світову арену. Він дає можливість порушити важливі проблеми та привернути увагу до українського питання з різних ракурсів, за допомогою різних художніх інструментів. Це той стяг, який ви можете високо і гордо нести».

Асієр Сантільян, керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні

«Docudays UA — це значно більше, ніж просто фестиваль кіно. Це потужна платформа для діалогу, рефлексії та дії, — впевнений Асієр Сантільян, керівник відділу “Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство” Представництва ЄС в Україні. — Тема цього року “Рідкісний ресурс” є надзвичайно вчасною і дуже потужною. Вона привертає увагу до складних політичних подій, які ми зараз переживаємо, але також вона говорить про найбільш важливий ресурс — український народ, вашу резильєнтність, стійкість, єдність і посвячення будувати демократичне майбутнє. 

Разом із вами ми змогли втілити величезну кількість проєктів національного рівня. Зокрема виростити мережу з 450 чудових кіноклубів і зберегти понад 20 млн задокументованих матеріалів про воєнні події в Архіві Війни. Разом ми продовжуватимемо розповідати історії, що дійсно мають значення». 

То що ж дивитимемося на 22-му Мандрівному? Повнометражний дебют ірландського режисера Гара О’Рурка «Санаторій» про одеський «Куяльник» під час війни і джерела наших ресурсів — стрічка, яку Ірландія висуває на «Оскар». Фільм «Паперова країна» від Маріон Бое про важливість емпатії та людяності в будь-якій діяльності. Щемку кіносповідь про пам’ять від молодого режисера Маартена де Шутера з Нідерландів «Моя золота дитина». Дослідження й осмислення історії у стрічці «Фіуме або смерть!» Ігоря Безіновича — фільм, що також змагатиметься за номінацію на премію «Оскар-2025» від Хорватії. Про те, як зрештою брати життя й ситуацію у свої руки, розкажуть два фільми: «Скло — моє нереалізоване життя» від режисера Рогіра Капперса та «Мій щоденник сексуального шантажу» від Патрісії Франкеси.

У добірці короткого метру маємо дві українські стрічки, а саме: «Як пройшли мої літні канікули» Антоніо Лукіча та «Де мій бронік?» Дар’ї Пенькової. А також історії, близькі до нашого контексту — «Остання пісня з Кабула» Кевіна Макдональда й «У серці долини — спів» Натана Феґана.

Юлія Коваленко, директорка Програмного департаменту ГО «Докудейз»

«Кожен фільм цьогорічної програми — це справжній золотий фонд і дійсно рідкісний ресурс. Їх цікаво переглядати, про них можна довго говорити і розгортати глибокі правозахисні дискусії, — каже директорка Програмного департаменту ГО “Докудейз” Юлія Коваленко. — Особливо радіємо, що кожного року маємо можливість брати якісне українське кіно, рівень якого суттєво зріс за останні роки. Це відмічаємо не тільки ми, а й іноземні колеги. Сподіваємося, стрічки зачеплять і відгукнуться багатьом глядачам і глядачкам».

 Анастасія Багаліка, директорки Правозахисного департаменту ГО «Докудейз»

Серед найболючіших тем, про які прагнемо подискутувати на Мандрівному в програмі RIGHTS NOW! — реабілітація та реінтеграція українців/-ок, які повернулися з російського полону, як військових, так і цивільних, а також захист дітей від сексуального онлайн-насильства з конкретними кейсами від психологів/-инь та юристів/-ок. Окремою складовою правозахисної програми, за словами директорки Правозахисного департаменту ГО «Докудейз» Анастасії Багаліки, будуть події «Живої бібліотеки», де «книгами» стануть люди з непересічним життєвим досвідом, історіями подолання викликів війни, стигм і дискримінацій.

Цьогорічний Мандрівний подорожуватиме країною впродовж жовтня-листопада, тож слідкуйте за нашими новинами на сайті та в соціальних мережах — скоро розкажемо про все в деталях. А поки — надихаємося враженнями від семінару і плануємо наші яскраві фестивалі в регіонах!

Фото: Сергій Хандусенко та Дар’я Паденко. Більше світлин — у нашій галереї.

22-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та International Media Support. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.