Про право вибору та виховання відповідальних громадян говорили педагоги та учні під час дводенного семінару «Принцип рівності при прийнятті рішень у сфері шкільного самоврядування». 

Протягом двох днів (20–21 листопада 2018 року) в межах ХV Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA освітян(к)и Ужгорода обговорювали проблеми шкільного середовища через призму участі та самоврядування.

Схожий семінар проводиться в Ужгороді вже вп’яте, однак уперше, як зазначила організаторка Марія Симкович, учасники мали можливість зануритися в атмосферу спільної дводенної співпраці батьків, педагогів та учнів. Право вибору заклали в основу вже самої організації заходу. Адже участь могли взяти всі охочі, заповнивши анкету в гугл-формі.

Педагоги, директори та учні спільно з тренером, правозахисником, експертом-освітянином Олександром Войтенком обговорили питання важливості вибору в нашому житті та його вплив на прийняття рішень. Після дводенної роботи учасники зрозуміли, що необхідно давати вибір дітям. Тільки так можна формувати в них відповідальне ставлення до дій.

Олександр Войтенко зауважив: «…Ми постійно робимо вибір. Добре, коли такий вибір у нас є! Адже, коли ми самі вирішуємо, це привчає нас до відповідальності. Іноді ж вибір роблять за нас… У дитинстві – батьки, у школі – учителі та адміністрація, на місці роботи – керівництво… Коли нас не навчають самостійності, коли ми не беремо участі в прийнятті рішень, коли вибір роблять за нас – ми звикаємо до того, що «відповідальний хтось», «хтось винен». Якщо це відбувається з дитячих років – годі чекати відповідального громадянства».

Зокрема, Маріанна Кривуца, заступниця директора школи № 6 зазначила: «Сьогодні я усвідомила, що ще з юних років необхідно дитину ставити перед вибором. Для того, щоби вона навчилася вибирати й зрозуміла, як це зможе на ній якось позначитися. Це для мене важливо, бо ніколи над цим не замислювалася. Також я зрозуміла те, що велику роль у житті людини відграє сім’я».

І справді, як зазначив Роман Дранчак, президент учнівського врядування школи № 8, саме семінар допоміг йому зрозуміти важливість питання вибору в сім’ї. Роман ріс у демократичній сім’ї й завжди мав право вибору: «І до цього дня батьки мені його надають».

Учениця 9 класу школи № 4 Емілія Бровді зазначила, що хоче мати хоча б маленьку сферу в житті школи, на яку зможе впливати. Також потрібно розповідати про можливості учнівського врядування дорослим – учителям, заступникам, класним керівникам.

«Щодо питання зміни шкільного самоврядування, то перше, що потрібно зробити, – це забезпечити інформативність. А починати потрібно зі зборів учнівського врядування, на яких і слід повідомити, що це таке, як на своєму рівні учні можуть впливати на прийняття рішень у житті школи. Ми у своїй школі із цього й розпочнемо – широке розповсюдження інформації про види роботи учнівського врядування», – зазначає заступниця директора школи № 6 Маріанна Кривуца.

Закінчився семінар підсумками спільної роботи. «Я чекала від семінару знань про більшу мотивацію та ініціативність учнівського врядування, а отримала дві різні емоції. Перша була дуже сильна, коли відчула на собі, що це таке – не мати права вибору. Тренер занурив нас у минуле, у дитинство, коли за нас усе вирішують інші. Можливо, і не в дитинство, а в недалекі роки. І це стосувалося нашої кар’єри або сімейного життя. Ми відчули причину того, чому учень може бути невмотивований до активності. Тому що щось вирішують замість нього. Друга емоція – це гордість за своїх учнів, за те, що за останні роки в межах реалізації грантових програм ми давали право вибору дітям. Саме вони спрямовували нас до того, чого хотіли, – поїздки, активності в межах міста. Завдяки сьогоднішньому спілкуванню на рівних з учнями інших шкіл – активними й вмотивованими – я зрозуміла, куди ж нам далі рухатися. І тепер я не інтуїтивно буду це робити, буду це точно знати», – поділилася своїми враженнями від семінару директорка гімназії № 14 Оксана Легеза.

Текст: Марія Симкович

Фото: Марина Плавайко та Вікторія Анткевич