Кременчук можна додати до списку міст, які відвідав фільм «Євромайдан. Чорновий монтаж».17 листопада тут розпочався Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Чим цей показ був унікальним, читайте далі.

В Кременчуці фестиваль проходить вже вчетверте, і щоразу на його відкриття приходить все більше людей. В цьому році деяким глядачам навіть довелося стояти під час кінопоказу. Сама стрічка «Євромайдан. Чорновий монтаж» є таким собі українським феноменом: без особливої обробки кадри про життя примушують людей плакати, думати, «зависати», співати, аплодувати стоячи. Насправді глядачів на показі було всього 30, але для нашого міста – це успіх. Бо навіть в такому невеличкому колі людей ми змогли побачити діаметральні точки зору на історію, події української революції гідності та ситуацію в країні. Почати говорити після фільму було важко. Неймовірно важко.

Модератори дискусії намагалися розповісти якісь факти про покази стрічки під час відкриття фестивалю в Києві (про те, що глядачі встали й співали гімн). Прозвучала пропозиція і кременчужанам заспівати гімн, який зараз уже всі вивчили. Але реакція виявилася неочікуваною: «А може, не будемо вставати?.. Якщо у нас не виникло такого пориву після закінчення стрічки, чому ми маємо підніматися зараз, бо «так було б правильно»?». Задумалися всі… Потім говорили про можливість більш мирного врегулювання, про жертви, Київ, Кременчук та Одесу, лють та багато чого іншого. А ще був форум-театр на тему переселенців.

Показували ситуацію, коли молода людина, школяр зі Сходу, приходить до школи й стикається з агресивним патріотизмом однолітків та байдужістю вчителя до всього, крім уроків та зовнішньої пристойності. В якийсь момент «джокер» (модератор дискусії) просто «завис», коли аудиторія на питання «Що ж робити з цією проблемою?» відповіла, що нічого не вдієш, треба перечекати, поки підлітки подорослішають та порозумнішають. Та теми переселенців, вчителів, підлітків, Євромайдану, гідності були на стільки актуальними й реальними, що дискусія розпалилася з новою силою. Хотілося б додати, що серед глядачів були присутні вчителі, котрі явно почували себе не надто комфортно, коли більшість почала казати, що вчителі винні в усьому. Але модераторам вдалося перейти на тему різноманітності й поваги до людини, об’єктивної реальності та бачення з різних точок зору цієї реальності. Говорили й про правду й брехню, про міліціонерів і Леніна, про незнання незнаючих, й про те, що з людьми варто говорити, незважаючи на їхні політичні погляди.

Потішила й глядацька аудиторія: молодь від шкільної й до майже немолодіжного віку, вчителі, методисти шкільні, митці, журналісти, студенти психологи, практикуючі психологи, громадські діячі, міські та сільські жителі. Такої палкої дискусії на фестивальних показах Кременчук ще не переживав. Хтось навіть пропустив автобус додому.

Сподіваємося, що фестиваль продовжиться в Кременчуці так же ж завзято, як і розпочався. Попереду ще цілий тиждень!  Не втрачайте нагоди побачити кращі фільми та висловити власну думку.

Джерело: http://eu-klub.ucoz.ua