В Україні триває Мандрівний фестиваль Docudays UA. Він обійде понад 200 міст і містечок країни, включаючи Севастополь і Симферополь.

Найважливішим фільмом програми, безумовно, є «Євромайдан. Чорновий монтаж», створений спеціально до відкриття одинадцятого Docudays UA у Києві, у березні цього року. Наприкінці листопада виповнюється рік від початку подій, які зараз називають Революцією Гідності. З хроніки цих подій, які вже стали документом історії, зібраний фільм. На розмову про фільм і про країну сьогодні я запросила авторів проекту: режисера Романа Бондарчука, продюсерів Дар’ю Аверченко і Юлію Сердюкову.

– Як виникла ідея проекту «Євромайдан. Чорновий монтаж»? І чому «чорновий монтаж», адже фільм завершений?
Ю.С. Docudays UA традиційно проходить наприкінці березня. Цього року він розпочався через місяць після найтрагічніших подій революції. Тож вся увага організаторів були прикута до того, як розповісти міжнародній спільноті, гостям і учасникам фестивалю про наші події. Один місяць – дуже мало, щоб створити повністю завершену повнометражну стрічку. Тож у якийсь момент виникла ідея звернутися до документалістів, що знімали український протест, і попросити у них невеликі епізоди у стані чорнового монтажу, щоб зібрати з них альманах, який передавав би цілісну картину.
Термін «чорновий монтаж» означає, що це перший підхід автора фільму до монтажу – чернетка, яка окреслює загальні риси майбутньої історії. З технічної точки зору чорновому монтажу бракує кольорокорекції, ретельної роботи зі звуком, музики... Але на той момент технічна досконалість нам видавалась другорядною – важливо було розповісти історію по гарячих слідах.
З мистецької точки зору фільм стає завершеним тоді, коли автор називає його таким. Тож так, «Євромайдан. Чорновий мотаж» на сьогодні можна вважати завершеним твором. А той факт, що фільм залишається «чорновим монтажем» з технічної точки зору, є деякою мірою символічним. Бо уся країна наразі перебуває в стані перетворень, у доволі ранній стадії «чорнового монтажу».

Ведучі церемонії відкриття Docudays UA 2014 Наталка Гуменюк та Андрій Сайчук

– У проекту десять авторів. А на Майдані революційні події знімали десятки режисерів. Чому пощастило саме цим десятьом стати співавторами проекту?
Д. А. Ми відібрали найкращі зйомки з тих, що були на той час надіслані на наше прохання або оприлюднені. Передивлялися ролики в інтернеті, зверталися до друзів, які знімали на Майдані. Ніхто з режисерів нам не відмовив, навпаки всі розуміли, наскільки важливо зараз вистояти інформаційну війну проти путінської Росії. Власне, інформаційна боротьба й досі продовжується, щодня зі  все більшою силою. От, скажімо, вчора одна моя подруга опублікувала у фейсбуці фотографії з російського мітингу в Берліні. Організатори в георгієвських стрічках розповідають біля Бранденбурзьких воріт про те, що в Україні владу захопили фашисти-бандерівці, тобто відверто брешуть і поливають брудом українців. Тож для нас важливо не розслаблятися, а тримати інформаційний опір і щоразу пояснювати, які насправді процеси тут відбулися минулої зими. Що люди вийшли на площу, бо їм не сила було терпіти корупцію, неправедливість й феодалізм режиму Януковича.  Розповідати, що на площі зібралися абсолютно різні люди з усіх міст України, як вони самі з-поміж себе обирали лідерів, організовувались задля побудови барикад, пікетів, задля перемоги. Що українці – єдині, хто жертвував своїм життям, аби вибратись із вічної «буферної пострадянської зони» й приєднатися до процвітаючої Європи з її можливостями освіти, науки, безпеки й медицини. Нагадувати, що ці різні люди на площі, об’єднавшись, врешті-решт перемогли кривавого диктатора Януковича. Що кривавого диктатора прихистила саме Росія. Це також надзвичайно важливо: нагадувати для розуміння теперішніх подій на сході…

– Я знаю, що Роман здійснював загальний монтаж фільму? Мабуть, це було складно, зважаючи на кількість авторів і  труднощі зі встановленням хронології подій?
Р. Б. Над відбором епізодів та хронологією їх появи ми працювали усі разом, а технічно фільм до купи зібрав я. Із самого початку було зрозуміло, що всі події Майдану охопити неможливо. Та й не мало сенсу це робити: він і так транслювався у прямому ефірі цілодобово. Навпаки, нас цікавили суб’єктивні авторські враження, спостереження за подіями чи персонажами революції. Відбирали за принципом емоційного впливу – співпереживаєш, чи ні. Йолка, падіння Леніна, «замінування» центральних станцій метро, зіткнення на Грушевського, «мирний наступ» на Інститутській та поховання героїв Небесної сотні – це ключові епізоди, і ми їх вибудували у хронологічному порядку. Для людей, що мало знають про Майдан, між цими епізодами поставили титри, які пояснюють глядачам контекст і допомагають зрозуміти причини.

 Після перегляду фільму глядачі навстоячки співають гімн України

Зараз вже є багато фільмів про наш Євромайдан. Сергій Лозниця навіть випустив свій фільм у прокат. Група режисерів «Вавілон» взагалі викладала свої зйомки у відкритий доступ в інтернеті. Чим унікальний проект «Євромайдан. Чорновий монтаж»?

 Р. Б. Для мене «Євромайдан…» дорогий тим, що там присутня різна енергія різних режисерів, цим він співзвучний революції, де енергія різних людей, об’єднавшись, досягла перемоги. У нас, до речі, є три епізоди авторів «Вавілону».
А ще він унікальний тим, що поєднує емоційні, суб’єктивні спостереження із хронологічним переказом ключових подій – таким чином він формує певне завершене враження про Майдан і може певною мірою протистояти пропаганді й дискредитації нашої революції. Все-таки, якщо неупереджена людина пережила певний емоційний досвід – нехай навіть екранний – задурити їй мізки пропагандою вже буде значно важче.
І нарешті, кожна новела проекту  – це обіцянка окремого, талановитого фільму кожного з авторів. Перший фільм вже навіть завершено – називається він «Усе палає», режисер Олександр Течинський, До слова, прем’єра відбулася на престижному фестивалі в Лейпцигу, в Німеччині, і фільм отримав спеціальну нагороду «За кращий східноєвропейський фільм» від німецького телебачення.

– Цікаво, чи побачать фільм іноземні глядачі?
Ю.С. Несподівано для нас, проект отримав надзвичайно бурхливу позитивну реакцію не лише людську, емоційну, але й професійну – від   іноземних колег-продюсерів. Нам не раз казали, що «Євромайдан…» потрібно показувати в усьому світі саме в такому вигляді, нічого не міняючи. Тож ми ризикнули відправити його на кілька фестивалів, і вже зараз відчуваємо, що цікавість до фільму росте, як снігова куля. На сьогодні вже заплановані й подекуди відбулися, покази фільму в 10 країнах – Грузія, Литва, Нідерланди, Канада, Польща, Швеція, Швейцарія, Чехія, Угорщина і навіть Росія (у конкурсі фестивалю Артдокфест).
Д. А. До речі, на кінофестивалі у Їглаві (Чехія) журі нагородило «Євромайдан» спеціальною відзнакою Срібного ока. Цей приз особливий, він представляє талановитих дебютантів світу документального кіна.
Між собою ми вирішили, що покази фільму за кордоном мусить супроводжувати хтось із нашої кінокоманди. Бо обговорення після фільму часто не менш важливі, ніж сам перегляд.  Іноді трапляються «ватники» і за кордоном, їм обов’язково треба опонувати, аргументувати й протиставляти свій особистий досвід і їхній, узятий із російського телевізора.

Розмову вела Олена Янчук

На фото: автори альманаху «Євромайдан. Чорновий монтаж» на сцені Київського будинку кіно під час церемонії відкриття 11 Docudays UA

P.S. «Євромайдан. Чорновий монтаж» 8 грудня відкриє Мандрівний Docudays UA в Херсоні. Фільм також покажуть у Новій Каховці, Чаплинці, Бериславі, Великій Олександрівці та Цюрупинську. Щоб не пропустити показ у своєму місті, слідкуйте за розкладом на сайті www.traveling.docudays.org.ua

Джерело: http://vgoru.org