Родзинкою Мандрівного фестивалю в Чернівцях став спеціальний показ тригодинного фільму «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека». На перегляді зібралося багато людей, серед яких і студентська молодь, і бібліотекарі(ки) міста та прилеглих районів, і громадські активіст(к)и та мешканці(ки) міста. Фільм Фредеріка Вайзмена не залишив байдужим жодного(у) глядача(ку). Показ стрічки і дискусія відбулися за підтримки Посольства США в Україні.

Нью-Йоркська публічна бібліотека налічує 92 філіали по всьому місту, але її особливість – не масштабність, а демократичність і прагнення забезпечити доступ до інформації для кожного і кожної. Усередині книгозбірень можна не лише знайти необхідні знання, а й отримати підтримку та взяти участь у різноманітних тренінгах і просвітніх заходах.

Ми запросили до перегляду чернівецьких бібліотекарів і бібліотекарок, і, як виявилося, недарма. Після показу фільму вони ділилися враженнями та запевняли, що наповнилися натхненням і готові працювати ще більше задля кращого результату. Кінострічку переглядали в приміщенні Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка, де вже й так організовується та відбувається багато заходів. Але фільм «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека» довів, що немає меж для вдосконалення, тож тепер чернівецькі бібліотеки шукатимуть нові шляхи для більшого залучення інклюзивної частини населення в інформаційний простір.

Серед глядацтва також було й студентство, яких стрічка дуже вразила. Студентки 5 курсу ЧНУ ім. Юрія Федьковича філософсько-теологічного факультету спеціальності «Культурологія» Олена Дуплава та Марія Катюха навіть поділилися своїми емоціями у відгуку.

«У документальному фільмі про Нью-Йоркську бібліотеку було представлено те, які функції виконує бібліотека і які послуги вона надає. Бібліотека надає доступ до інформації кожному, хто приходить до неї, незалежно від віку. Тут можна навчатися, слухати аудіокниги й навіть читати шрифтом Брайля. Як на мене, то це одна з найсучасніших бібліотек світу, і я сумніваюся в тому, що хтось міг би заперечити, – ділиться враженнями Марія Катюха. – Якщо Нью-Йоркська публічна бібліотека є бібліотекою майбутнього, то чи знайдеться ще одна бібліотека, яка її перевершить? Можливо, питання риторичне, але ми живемо саме в цьому «майбутньому» і тепер мені найбільше хотілося б, щоб кожен з нас мав можливість потрапити в найбільшу бібліотеку Нью-Йорка. Я думаю, що ця публічна бібліотека – це казка, у яку хочеться потрапити, або мрія, яка може бути цілком досяжна».

Олену Дуплаву фільм вразив не менше: «Цей документальний фільм демонструє специфіку роботи самої бібліотеки та загалом показує, як правильно примножувати свої знання, формувати стійку громадянську позицію та як коректно можна розв’язувати проблеми, які мають культурну та соціальну значущість у наш час. Привертає увагу те, як працівники різних філій бібліотеки вміють критично та якісно аналізувати запит такої великої кількості відвідувачів і розв’язувати всі актуальні питання, безпосередньо пов’язані з бібліотечною справою, вміють знаходити найоптимальніші варіанти. Фільм сприймається легко та навіть певною мірою надихає на поглиблення своїх інтелектуальних здібностей та вмінь об’єктивно оцінювати власні знання та навички. Якщо виокремити найголовніші гасла цього фільму, то я б зазначила такі: «вдосконалення себе – одна з найважчих робіт» та «бібліотека вітає кожного».