Фестиваль Docudays UA: від дискусій — до реальних дій

Фестиваль Docudays UA: від дискусій — до реальних дій

14 грудня 2020

Замглайські болота — природний заказник у Чернігівській області, один із найбільших болотних комплексів на Лівобережжі України. Унікальна біосфера цього об’єкта, що поєднується з елементами індустріального втручання в природу (в цих місцях за радянських часів діяв торфобрикетний завод), привертає увагу, зокрема і творців українського короткометражного документального фільму «зонґ». Одна з режисерок фільму, Світлана Потоцька, долучилася до публічного обговорення, яке відбулося згодом. Саме цією кінострічкою 2 грудня продовжилися онлайн-покази на 17-му Міжнародному мандрівному фестивалі документальних фільмів Docudays UA на Херсонщині, який цьогоріч проходить у змішаному форматі — офлайн і онлайн.


Підкреслимо: зовсім не випадково тема фільму тісно переплітається з херсонською  проблематикою. Зокрема, мова про унікальне Кардашинське болото, доля якого багато в чому співпадає з долею Замглайського заказника. Про це глядачам під час дискусії після перегляду фільму наголосив Іван Мойсієнко, професор, завідувач кафедри ботаніки факультету біології, географії і екології Херсонського державного університету. 

 


«Переглядаючи фільм «зонґ» , одразу думаєш про те, що близьке саме тобі, — сказав він. — А у нас якраз є Кардашинське болото — єдине торф’яне болото на півдні. Доля його схожа на долю Замглая. Частина цього об’єкта передана під дачі, частина — під добування торфу, тому зараз залишилося дуже мало первинного природного середовища. До того ж левова частина Кардашинського болота перебуває в приватній власності, отже, шкідливе освоєння болота продовжується». 


Збереження екосистем суші є однією з Цілей сталого розвитку в Україні (15-та стаття). «20 травня 2020 року комісія Євросоюзу ухвалила екологічну стратегію до 2030 року, згідно з якою до цього строку до 30% земель на території ЄС мають стати заповідними. При цьому частка земель із суворим режимом заповідності становитиме 10%. Це значний вклад у боротьбу з кліматичною кризою та за відродження первинних екосистем. Водночас ці перспективи виглядають космосом для України, де намагаються тільки руйнувати природне середовище, використовуючи його під сільськогосподарські потреби або для промислової забудови», — додав Іван Мойсієнко. 


Не дивно, що фільм «зонґ» і його природоохоронний меседж пожвавив дискусію, яка в останні місяці розгорнулася навколо будівництва Каховської ГЕС-2. Ініціатори будівництва стверджують: це вигідний інвестиційний проєкт, який стабілізує енергосистему України і поліпшить екологію пониззя Дніпра. Але чи не криються за цим будівництвом загрози природному середовищу та інші ризики — культурні, фінансові, логістичні?


Обговорюючи проблему, Наталя Бімбірайте (правозахисниця, громадська діячка, голова правління «Культурного центру Україна — Литва», директорка ГО «ІРЦ «Правовий простір») наголосила: «Не можна забувати, скільки шкоди завдало будівництво нині діючої Каховської ГЕС, яке відбувалося ще за Радянського Союзу. Були затоплені величезні площі орної землі і населені пункти, внаслідок чого, зокрема, ми втратили величезний пласт культурної спадщини, який не було досліджено. Таким чином ми втрачаємо свою історію, свою ідентичність. До того ж, згідно з висновками наукових експертів, будівництво другої черги Каховської ГЕС безповоротно знищить десятки червонокнижних видів флори і фауни, які перебувають в екологічному ланцюжку. Все це, своєю чергою, матиме вплив на наше здоров’я.


На моє переконання, якщо будівництво буде продовжено вже в наші часи, це стане справжньою катастрофою, яка пошириться не лише на південь України, а й на Європу в цілому. Треба замислитися, що ми взагалі робимо з Дніпром — з унікальною водною артерією».


Організатор(к)и фестивалю не раз підкреслювали, що Docudays UA — це не тільки документальне кіно, а й потужні дискусії, які спонукають глядачів і глядачок до реальних громадянських дій. Тим більше, що зараз територіальні громади в Україні отримали відмінний робочий інструмент — децентралізацію. Якщо його використовувати правильно, можна систематично і цілеспрямовано впливати на владу на благо жителів громади. У цьогорічній програмі Docudays UA представлені стрічки, що сприяють початку громадських дебатів і закликають людей об’єднуватися й реально відстоювати свою позицію з різних наболілих питань сучасності. 


Додамо на закінчення, що Мережа кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA проводить конкурс мікрогрантів на адвокаційні проєкти з використанням кінопоказів і дискусій документального кіно. Переможці конкурсу отримають експертну та фінансову підтримку в розмірі до 1000 євро в рамках проєкту «Мережа DOCU/CLUB  за реформи» за фінансування Європейського Союзу та Національного фонду на підтримку демократії. Всі деталі можна дізнатися за посиланням.


Текст: Євген Ляшенко, журналіст газети «Вгору».


20 Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA
Жовтень — Грудень 2023
Мандрівний Docudays UA 2024 готується до старту
Новини
13 червня 2024