У рамках 17 Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у Чернівцях відбувся перегляд фільму «Хороша смерть» режисера Томаша Крупи із подальшим обговоренням.

Сюжет фільму розповідає про жінку, яка бореться із невиліковною хворобою та вирішує закінчити свої страждання шляхом евтаназії — свідомого та умисного завершення життя в швидкий та безболісний спосіб задля припинення боротьби із важким захворюванням. Назва фільму «Хороша смерть» напряму пов’язана із визначенням поняття «евтаназії», адже в перекладі з грецької eu — добре, а thanatos — смерть.

Дженет живе в Англії, де «хороша смерть» не є легалізованою, тому після довгих роздумів та планувань вона приймає рішення вирушити до Швейцарії, заздалегідь попрощавшись із рідними та близькими. М’язова дистрофія вже майже повністю полонила жінку та за спадковістю також передалася її сину Саймону. Він же, маючи науковий ступінь та необхідні знання, намагається допомогти лікарям знайти оптимальний шлях подолання недуги.

Дженет вважає, що це рішення є найбільш сприятливим як для неї, так і для її рідних. Вона переконана, що через декілька років стане тягарем для своєї родини, а через нестерпні муки та біль, які вона відчуває щодня, смерть не здається поганим виходом. Із повним спокоєм всередині, Дженет зв’язується з лікаркою Ерікою та прямує до Швейцарії, щоб зустрітися з неминучим. 

У фільмі порушуються важливі проблеми, серед яких найголовніша — право людини на смерть. Чи можемо ми приймати таке рішення? Чи здатні ми сприйняти та підтримати людину, яка хоче померти? Чи дійсно евтаназія — єдиний вихід? Обрати життя, наповнене стражданнями та болем, — чи з гідністю та в комфорті померти? Всі ці питання, без сумніву, потребують довгих роздумів та врахування багатьох нюансів.

Наразі у світі немає єдиного підходу до питань легалізації еватаназії: ця процедура має водночас багато прихильників та критиків. Після перегляду фільму глядачі активно висловлювались і ділилися своїми досить різними враженнями. Хтось відчували сум та співчуття через складність проблеми, хтось звернули увагу на різницю між ставленням європейських держав та України щодо прийняття такого важкого рішення. Обговорювали доцільність використання методу «хорошої смерті» з різних позицій: етичної, правової та моральної. 

Фільм «Хороша смерть» лишив простір для думок для всіх глядачів щодо рішення підтримати чи відмовитися від легалізації евтаназії. Адже страшніше за помилку може бути тільки думка — правильна сьогодні, але помилкова завтра.

Текст: Вікторія Пержун