50-річчя Української Гельсінської Групи на Тернопільщині
50-річчя Української Гельсінської Групи на Тернопільщині
Десять років тому, до 40-ї річниці заснування Української Гельсінської Групи, Укрпошта випустила художній маркований конверт на честь засновників і засновниць правозахисної організації, а під час зустрічі з дисидент(к)ами на Банковій президент пообіцяв «місце в підручниках».
Як ми сьогодні відзначаємо 50-річчя Української Гельсінської Групи?
У межах програми Мандрівного Docudays UA на Тернопільщині тривають заходи, присвячені 50-річчю заснування Української Гельсінської Групи — від авторської презентації до форуму з ветеранами українського правозахисного руху.
Фото: маркований конверт до 40-річчя створення УГГ.
Рівно пів століття тому, 9 листопада 1976 року, було засновано Українську громадську групу сприяння Гельсінських угод (більш відому як Українська Гельсінська група) — правозахисну організацію, учасники/-ці якої наважилися відкрито протистояти радянській репресивній системі, відстоюючи права людини, свободу слова та національну гідність українців/-ок.
Їхня громадянська відвага стала важливою сторінкою історії боротьби за незалежність України. 39 учасників й учасниць групи сукупно провели 550 років в таборах, колоніях, в'язницях, засланні, психіатричних лікарнях.
Під час форуму-зустрічі в Західноукраїнському національному університеті учасники та учасниці події ознайомилися зі спадком Української Гельсінської групи та зустрілися з ветеранами українського правозахисного руху — членом-засновником Української Гельсінської групи, політв’язнем часів СРСР Мирославом Мариновичем і директором Харківської правозахисної групи, учасником дисидентського руху 1970–1980-х років Євгеном Захаровим.
Фото: учасники та учасниці ювілейного форуму до 50-річчя створення УГГ.
Мирослав Маринович детально розповів про біографії засновників і засновниць групи, про мотиви, ризики та принципи, які визначали діяльність правозахисників і водночас формували нову етичну й політичну культуру, що зрештою стала підґрунтям незалежної України.
Перші громадяни майбутньої України
Подія продовжилася авторською презентацією «Перші громадяни майбутньої України» від Олександра Степаненка — регіонального координатора Мандрівного фестивалю на Тернопільщині та голови ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ».
Фото: авторська презентація Олександра Степаненка, правозахисника, регіонального координатора Мандрівного фестивалю на Тернопільщині та голови ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ».
Правозахисник наголосив на ролі Української Гельсінської групи як першопроходців, які прокладали шлях для майбутніх українських правозахисних організацій:
«Важливо, що це не було підпілля. Це була перша в українській історії легальна правозахисна організація, хоч, звісно, в неї були свої предтечі — рух шістдесятників. Але як правозахисна організація — це такий перший історичний феномен в Україні. Ці люди — це наші герої. Вони знали, на що йдуть. Майже всі з них були репресовані».
Боротьба триває — УГГ сьогодні
Гельсінська спілка з прав людини продовжує свою діяльність на чолі з Олександром Степаненком. Зараз це є масштабною асоціацією понад тридцяти правозахисних організацій з різних регіонів України:
«Ми теж стикаємося з багатьма викликами і в контексті російської агресії, і в контексті запровадження воєнного стану. В правозахисників зараз також багато роботи. Тому що сама війна, великомасштабна війна породжує масові випадки порушень прав людини. Про це треба говорити» — зазначає Олександр Степаненко.
Сьогодні, коли Україна знову виборює свою свободу та незалежність, спадщина Української Гельсінської групи набуває особливої ваги — вона є не лише голосом захисту прав людини, а й моральним викликом самій імперії, побудованій на замовчуванні та репресіях.
Автор фото: Володимир Ханас.
23-й Мандрівний Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Міжнародного фонду «Відродження». Думки, висновки чи рекомендації не обовʼязково відповідають поглядам Європейського Союзу, урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.










