10 грудня після онлайн-перегляду документальної стрічки «Невидимі» на Мандрівному Docudays UA відбулася дискусія «Народжувати гідно. Право на безпечні пологи» у межах Всеукраїнської кампанії ГО «Докудейз» «Разом — за безпечні пологи!». У ній взяли участь: Майя Мартіняк, режисерка фільму «Невидимі», Уляна Стефак, очільниця Центру безоплатної правової допомоги у Львові, Сергій Багаліка, автор рубрики #татоможевсе на «1+1» та амбасадор кампанії «Разом — за безпечні пологи!», Ксенія Шиманська, директорка Правозахисного департаменту ГО «Докудейз» та Євгенія Кубах, експертка кампанії «Разом — за безпечні пологи!». Модерувала дискусію Ніна Хома, координаторка Мандрівного Docudays UA на Львівщині.

Майя Мартіняк розповіла про зйомки фільму, які тривали сім років:

«Під час навчання я знімала фільм про домашні пологи. Коли я починала займатися цією темою, не могла повірити, що у жінок стільки негативного досвіду, пов’язаного з пологами. Зокрема, і в моєї мами. Я усвідомила, що не можу бути осторонь. Дуже важко було знайти тих, хто погодилися б стати реальними героїнями, бо це дуже травматичний досвід. На жаль, ця тема досі актуальна, як і сім років тому, коли я починала знімати фільм. Мій посил полягає в тому, що ми не говоримо про конкретні лікарні чи лікарів. Ми говоримо про проблему травматизму під час пологів, яку не можна замовчувати».

Майя Мартіняк додала, що спочатку знайшла героїню з Чехії, а потім — із Данії, Словаччини, США. Домовленості ж з лікарнями та персоналом в різних країнах відбувались по-різному. Наприклад, у Словаччині їй довелося домовлятися з персоналом лікарні про дозвіл на зйомки фільму два роки, а у Данії — всього тиждень. Режисерка зазначила, що під час перегляду цього фільму медперсоналом у Словаччині лікарі були дуже тихими та говорили, що такої проблеми немає.

«Я хотіла б, аби цей фільм підняв проблему порушення прав жінок під час пологів у Європі. <…> Дійсно, не вистачає поваги з боку медичного персоналу. Навіть якщо медсестра, яка здійснює тиск на породіллю, також мала негативний досвід пологів, це не може виправдовувати її дій. Але потрібно зрозуміти цей цикл. Жінка, яка мала негативний досвід, потім може бути схильна до того, щоб відтворювати його, а не співпереживати», — резюмувала Майя Мартіняк.

Кадр із фільму «Невидимі»

Уляна Стефак, зазначила, що про акушерське насильство сьогодні вже говорять більше, ніж раніше:

«Народжувати гідно і народитися гідно — це невід’ємне право. Посттравматичний синдром впливає і на дитину, і на маму. Цей фільм я буду довго осмислювати. Я хочу, щоб ми змінювали кут зору. І я буду говорити зі своєю донькою і сином, що кожна людина має право народжувати гідно. Донедавна акушерське насильство було табуйованою темою, але сьогодні питання кругової поруки, коли лікар захищає лікаря, вже змінюється і буде продовжувати змінюватися в бік захисту прав породіллі та дитини».

Важливу роль під час вагітності та пологів для жінок має й підтримка рідних. В Україні дедалі популярнішими стають партнерські пологи. 

Сергій Багаліка, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною, розповів про те, наскільки важливі партнерські пологи для підтримки жінок:

«У нас був план партнерських пологів. Ми народжували під час пандемії, і я знаю, що були випадки, коли лікарі не дозволяли народжувати разом. Я спостерігаю, що багато знайомих чоловіків вже беруть участь у партнерських пологах, але упереджень в суспільстві все ще багато. Та ви єдина людина, яка повинна прислуховуватися до своєї коханої людини. Досвід партнерських пологів лише зміцнить ваші стосунки». 

Він закликав чоловіків обов’язково бути присутніми при народженні дитини, адже близька людина у пологовому залі є великою підтримкою для жінки та важливою ланкою в комунікації між нею та медичним персоналом.

Кадр із фільму «Невидимі»

Ксенія Шиманська підкреслила, що переживання жінок під час пологів може бути схожим до наслідків посттравматичного синдрому (ПТСР):

«Важливо пам’ятати, що жінка — не об’єкт, а наслідки акушерського насильства можуть бути схожі до наслідків ПТСР, який мають наші захисники та захисниці на Сході.

У 2003 році громадська організація «Природні Права Україна» провела дослідження, згідно з яким близько третини матерів, які мали пологи з ускладненнями, переживають ПТСР. А дослідження наприкінці 2018-2019 років показало, що близько 27% респонденток говорили, що під час пологів застосовувалась процедура тиснення на живіт, щоб пришвидшити народження дитини. І часто медперсонал доручав це робити тим, хто брали участь у партнерських пологах».

Правозахисниця зазначила, що причини порушень прав жінок під час пологів — це не завжди грубе ставлення медичного персоналу. Медики часто банально не мають достатньо часу, щоб просто перевірити показники, не кажучи про те, щоб приділити більше уваги породіллі.

Кадр із фільму «Невидимі»

Євгенія Кубах, співзасновниця ГО «Природні Права Україна», пояснила, що в українському законодавстві немає визначення для «акушерського насильства». Тож довести, наприклад, психологічний тиск чи словесні образи медперсоналу практично неможливо.

«Акушерське насильство — це дії медичного персоналу, які містять словесні фрази, дискримінацію, психологічний тиск або примус до певних дій. Тобто перелік форм акушерського насильства доволі широкий. І здебільшого воно пов’язане з тим, що якісь дії не узгоджуються з жінкою. В українському законодавстві нормативно-правових актів, які встановлюють акушерське насильство, немає. Жінка може звернутися в поліцію, якщо під час пологів була завдана шкода здоров’ю чи життю. Але в ситуації психологічного тиску, словесної образи жінка може лише поскаржитись керівнику закладу чи звернутися за захистом своїх прав у суд».

Найважливіше, що, за словами Євгенії Кубах, повинні пам’ятати жінки, — під час пологів вони мають такі ж права, як і до них: на життя, здоров’я, свободу вибору, право на інформацію, яка стосується їх та їхнього життя. 

Текст: Ірина Мусій