16 грудня в Освітньому тренінговому центрі «СВОЄ» в Херсоні відбувся показ стрічки «Аполонія, Аполонія» в межах Мандрівного Docudays UA. Данська документалістка Леа Ґлоб створила фільм-портрет про французьку художницю Аполонію Сокол – режисерка фільмувала життя мисткині 13 років, між 2009 та 2022 роками. 

«Аполонія, Аполонія» – стрічка, де переплітаються кілька сюжетних ліній. Усі вони сходяться до дівчини, яка хоче стати успішною й шукає себе – як жінка і як мисткиня. 

Бабуся Аполонії народилася у Білорусі. Під час сталінських репресій її родину вислали до Сибіру, проте сім'ї вдалося втекти до Польщі. Згодом мати дівчини поїхала в Париж, вийшла заміж за француза – так на світ зʼявилася Аполонія. 

Аполонія народилася у Парижі і виросла у богемному середовищі французької столиці. Її батьки перетворили стару пральню у робітничому районі на театр, де проводили власні вистави. Протягом свого життя батьки, а згодом і сама Аполонія – намагалися вберегти театр від банкрутства та знесення. Однак вони все одно його втратили.

У фільмі Аполонія шукає власне місце у світі мистецтва. Вона завершує Паризьку академію мистецтв – один із найпрестижніших мистецьких закладів у Європі, – і хоче пробитися на американську та європейську артсцену. Їде в Нью-Йорк, де стає «мистецьким рабом» – пише картини, які інший художник продає як свої. Згодом отримує роботу в колекціонера, де має працювати як машина, не зупиняючись і не знижуючи темпу. Однак він організовує для неї виставку, запрошує впливових критиків і знайомить із потрібними людьми.

Кадр з фільму «Аполонія, Аполонія»

У фільмі є також дві жінки, важливі для головної героїні. Це режисерка Леа Ґлоб, яку Аполонія впустила у своє життя, довірилася, дозволила фільмувати свої найінтимніші миті. У стрічку вплітається й сюжет про саму режисерку: Леа вагітніє і народжує дитину, впадає у кому, дивом виживає, переживає 36 операцій. Друга жінка – близька подруга Аполонії, українка, співзасновниця руху Femen Оксана Шачко. У 2016 році у Парижі вона здійснює самогубство. Героїні фільму «Аполонія, Аполонія» розмірковують про мистецтво, любов, материнство і про те, як у світі, де панують патріархат та капіталізм, досягти успіху, не втративши себе.

В одному з епізодів Аполонія розпитує батька, чи є в нього ще діти – бо сама вона не збирається народжувати. Каже: «Я хочу малювати, а це неможливо поєднувати». В іншому епізоді фільму вона зізнається, що хотіла б не мати гендеру, бо «коли малюю, я не можу бути жінкою».

Через деякий час Аполонію Сокол визнають лідеркою сучасного мистецтва – фільм також фіксує момент цього довгоочікуваного успіху.

Після показу в Херсоні глядачі поділилися своїми враженнями про фільм. Наводимо деякі з них.

Ігор Цуркан, виконавчий директор ГО «Відокремлений підрозділ “Херсонська регіональна ліга соціальних працівників України”»: 

«Це фільм про жінку, мисткиню, яка шукає себе в мистецтві й житті. Вона говорить про волю, свободу, творчість. Думає про те, хто такий митець і яким він має бути. Мандрівний Docudays UA спрямований насамперед на виявлення проблем людства, захист прав людей і, зокрема, прав жінок. Ця проблематика є і в цьому фільмі. Ми побачили складну історію родини з Білорусі, яка знала, що таке табори, переселення в Польщу. 

Аполонія народилася в Парижі, у культурному середовищі, де ти маєш працювати як конвеєр. Вона намагається знайти себе в ньому. Ставить собі питання – хто вона, для чого існує, чи те, що вона робить, комусь потрібне. Фільм складний, емоційний. Він і про те, що мистецтво без фінансової підтримки не може розвиватися».

Показ фільму «Аполонія, Аполонія» в межах Мандрівного Docudays UA у Херсоні

Наталія Шатілова, голова ГО «Громада “ЮА”», виконувачка обов'язків голови Дніпровської районної організації Товариства Червоного Хреста України:

«Це фільм про пошук, шлях і вибір. Мені це дуже близько. В цьому році одна моя подруга померла від хвороби, друга позбавила себе життя. Кожна людина обирає свій шлях. Леа вирішила народжувати, мати родину, але не кинула кіномистецтво. Оксана загубилася, вчинила самогубство. І це її вибір, на який вона мала право. Аполонія цілеспрямовано, попри всі перешкоди, теж робить свій вибір. І кожного разу вона обирає себе, мистецтво, самоідентифікацію. Це фільм про права людини, які їй доводиться відстоювати щодня».

Володимир Клюцевський, заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації:

«Цей фільм про людину з власною позицією, яка бореться. І про свободу. Ми розуміємо, що таке свобода, цінуємо її. Бо були в окупації, відчували себе в кайданках, почувалися приниженими. Ми відчуваємо свободу цієї художниці. Вона створює кращі, живіші картини, коли вона вільна, коли не заангажована за гроші».

Авторка: Ірина Буланенко, журналістка Медіаплатформа «Вгору».

Чільне фото: кадр з фільму «Аполонія, Аполонія».

20 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства США в Україні. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відображають погляди урядів, благодійних організацій чи компаній цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково його автор(к)и.