Три фільми про роботу журналістів та журналісток показали на Мандрівному Docudays UA, який відбувався на Житомирщині з 12 по 19 грудня. Кінопокази проводились у чотирьох населених пунктах області: у Житомирі, Іршанську, Малині та Хорошеві. У межах фестивалю відбулися перегляди та обговорення трьох документальних стрічок: «Нескорений Херсон», «Зерна голоду: Україна 1933», «Вбивство журналіста».

15 рік поспіль Мандрівний Docudays UA на Житомирщині організовує НУО «Сучасний Формат». З початком повномасштабної війни фестиваль на Житомирщині проводиться не в кінотеатрі, а в менших приміщеннях, пристосованих до умов війни.

«В Іршанську кінопокази проводилися в “Бункер Хаб” – приміщенні-укритті. У Житомирі ми збиралися в залі, де в разі проблем зі світлом є можливість перемикатися на електрогенератор. Один із фільмів ми демонстрували у Житомирській політехніці. На фільм “Нескорений Херсон” зібралося близько 200 студентів та студенток, хоча ми хвилювалися, що повітряна тривога може зіпсувати нам перегляд. Тоді все пройшло дуже вдало, але наступного дня показ фільму затримався, а нашим глядачам довелося спускатися в укриття через повідомлення про запуск ракет. А ще наш фестиваль розпочинався в умовах, коли в роботі найбільшого мобільного оператора України стався масштабний збій, і це ускладнювало організацію», – розповіла регіональна координаторка проєкту Вікторія Кузьменко.

Кадр з фільму «Вбиство журналіста»

Відбором фільмів для Мандрівного Docudays UA на Житомирщині займалася фахівчиня «Сучасного Формату» Марина Хайнак, яка багато років координувала проєкт, а від початку війни вимушено перебуває за кордоном.

«Усі три стрічки, які ми переглянули у Житомирі цього року, стосуються роботи журналістів. У фільмах розповідається про різні історичні періоди, про журналістів з різних країн, але в кожній стрічці йдеться про важливість донесення правди, про небезпеку пропаганди та брехні. Тож ми багато говорили про це з глядачами, режисерами та залученими експертами», – зазначила Вікторія Кузьменко.

До обговорень із присутніми за допомогою відеозв’язку долучалися режисер фільму «Вбивство журналіста» Метт Сарнецкі та режисер фільму «Нескорений Херсон» Устин Данчук. Вони відповідали на запитання глядачів та глядачок, а також розповідали про процес зйомок і свою мотивацію:

«Ми зараз проживаємо такий час, коли все, що ми робимо, має працювати на перемогу. Якщо ми говоримо про журналістів, то все, що ми робимо, має працювати на те, щоб світ дізнався якомога більше про події, які відбуваються зараз в Україні», – сказав режисер Устин Данчук.

Кадр з фільму «Зерна голоду: Україна 1933» 

Після перегляду стрічки «Зерна голоду: Україна 1933» глядачі та глядачки проводили паралелі між нинішньою війною та подіями 90-річної давності з докторкою історичних наук, професоркою Галиною Стародубець.

«Зараз це очевидно, що та тотальна агресивна пропаганда, яка ведеться Росією вже тривалий час, ця гібридна війна, яка охоплює постійно соціальні мережі, телебачення, пресу, – поширюється на весь світ і не замикається тільки на Україні. Така пропаганда була в основі і Радянського Союзу. Це віртуальна держава, яка була створена пропагандою – в ній чудово жили фільм «Волга-Волга» або «Кубанські козаки», створені 1935 року. Тобто люди помирали, а тут розповідають про щасливе життя», – зазначила Галина Стародубець. 

За її словами, радянська державна пропаганда працювала на створення віртуальної реальності.

«Ви тут живете, тому що не так працюєте, не так любите Сталіна, не так поважаєте більшовиків, а от поряд з вами – вони такі, як треба, вони живуть у цьому красивому колгоспі, куди привезли французького посла, який приїхав і показав, як ви чудово живете. Світ, який був наляканий небезпекою фашизму, вдавав, що такого нічого немає. І не хотів втручатись і не хотів зачепити Сталіна. Те саме ми зараз бачимо: нічого, в принципі, не змінюється. Але дуже важливо, щоб ми це знали і свідомо аналізували ті події, які відбуваються зараз, і бачили, що вони повторюється», – сказала наостанок Галина Стародубець.

Чільне фото: кадр з фільму «Зерна голоду: Україна 1933».
 
20 Мандрівний Docudays UA відбувається за підтримки Посольства Швеції в Україні, Посольства Швейцарії в Україні, Посольства США в Україні. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відображають погляди урядів, благодійних організацій чи компаній цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково його автор(к)и.